Що ми уявляємо, коли чуємо «Єгипет»? По-перше, звичайно, піраміди та Сфінкса. А по-друге? Вочевидь, для багатьох відповідь на це запитання звучить як «море, пляж, all inclusive». Між тим, якщо відмовитися від «тюленячого» спосібу відпочинку, в Єгипті можна побачити те, що не покаже жоден «Світ навиворіт» або «Орел та решка». І в цьому на власному досвіді переконався Володимир Коваль – організатор мандрівок туристичного клубу «Бідняжка».

Саме він став ініціатором семиденної «непляжної» подорожі до пірамід та давніх храмів Єгипту. Враження від неї перевершують ті, що пересічні туристи зазвичай отримують від п'ятизіркових готелів, життя в яких диктує розклад сніданків, обідів та вечерь із вечірками. Про те, як готувалась ця поїздка та що залишилося за її лаштунками, мандрівник розповів Vlasno.info.

А почалося все з дитячого захоплення Давнім Єгиптом, з моменту, коли Володимир вперше розкрив підручник з історії давнього світу та побачив там піраміди. Ставши дорослим, але так і залишившись закоханим по самі вуха у Єгипет, він вирушив до країни своєї мрії, просто сівши разом із подругою, Аліною Цілик, у літак, навіть не забронювавши номер у готелі. Фактично – «дикунами».

Приземлився літак у Каїрі, звідки Володимир та Аліна вирушили до Луксора.

Туристам в Єгипті не можна пересуватися просто так у поїздах, тим більше групами. Але ми були лише вдвох, тому на нас ніхто не звернув уваги, – розповідає мандрівник.

За його словами, для туристів у Єгипті є спеціальні поїзди, з двохмісними купе, білосніжною постіллю та сніданком та вечерею, які входять у вартість квитка. Але коштує такий квиток 80 доларів. Аби зекономити, мандрівники вирішили поїхати звичайним потягом.

Ми не знаємо, де каси. Всі написи арабською, ніде немає англійських – лише стрілочки, які вказують куди йти. І тут ми побачили вагон. Знаєте, як списаний вагон метро, із побитими вікнами та зламаними дверима, які не відкриваються та не закриваються. І в ньому стоять прикручені до стіни пластмасові табуретки. Світла немає. І ми подумали: навіть якщо буде такий варіант, ми згодні їхати навіть у такому поїзди, – розповідає Володимир.

Утім, придбавши квиток, який коштував сто гривень у місцевому еквіваленті, та сівши в свій поїзд, мандрівники були приємно здивовані.

Це був загальний вагон, але він був кращий за Інтерсіті першого класу. В Інтерсіті люди сидять у двох рядах по двоє, а тут один ряд на двох та один на одного. Широченні крісла, столики з підлокітниками для кожного пасажира. Ми навіть лягти змогли там. Плюс двічі носили їжу. На наші гроші вона коштувала 60 гривень, але там був бісквіт солодкий, і бутерброд, і якась кисломолочна продукція, і сік, і вода. Ми один такий обід розділили на два рази – і нам було достатньо, – розповідає Володимир.

Вирушивши із Каїра о 19 годині, він та його подруга прибули до Луксора близько п'ятої ранку.

Вокзал знаходиться у центрі, і за декілька хвилин ми вже були біля Нілу, біля луксорського храму, побачили чудовий схід сонця. А далі перебравшись на човні через ріку, пішли дивитися храм цариці Хатшепсут та Долину царів, – розповідає Володимир.

Відвідати в Долині вдалося п'ять гробниць: вхід до трьох входив у варітсть квитка, ще дві можна було обрати на вибір. Володимир з Аліною обрали ту, квиток до якої коштував найдорожче – 60 доларів. Але воно було того варте.

Гробниця дуже велика. Дуже довгі коридори, всі розмальовані розписами. Вся фарба збереглася. Дуже гарно. Ми зовсім не пожалкували, що були там, – ділиться враженнями мандрівник.

Після екскурсії на Володимира та Аліну очіувала несподівана пригода. Оскільки готель вони заздалегідь не бронювали, місце, де переночувати, шукали через Booking.

Знайшли готель, заплатили гроші, сіли в таксі. Таксист дуже добре нас викатав, заробив на нас, завіз невідомо куди. Ми сказали зупинити та далі пішли пішки. Йшли по двох навігаторах – тому, на Booking, та тому, що в мобільному телефоні. І прийшли у кукурудзяне поле. Ніякого готелю там не було. Ми написали в Booking, гроші нам повернули – і ми просто йшли по дорозі й прийшли у доволі непоганий готель. Коштував він нам 20 доларів із людини за ніч, – розповідає Володимир.

Пробувши в Луксорі два дні та оглянувши його храми, у тому числі всесвітньо знаменитий Карнакський, мандрівники повернулися до Каїру.

Ми приїхали дуже рано, близько четвертої ранку, і йшли пішки до Гізи. Це дуже далеко, але нам потрібно було вбити час, нам було цікаво побачити, як виглядає нічний Каїр. Ми хотіли побачити більше. Побачити правду, а не обсервацію з all inclusive, випивкою та їжею, – каже Володимир.

Щоправда, враження від нічної столиці Єгипту були не самі приємні, адже крокуючи вулицями, куди зазвичай туристів не водять, Володимир та Аліна побачили те, що туристам зазвичай намагаються не показувати.

Ще один день розвідувальної мандрівки був повністю присвячений плато Гіза, де знаходяться знамениті піраміди та Сфінкс.

Я думав: навіщо платити за квиток, щоб потрапити на плато, якщо можна обійти його зі сторони пустелі та пройти безкоштовно. Але це неправда, тому що доволі велика частина плато огороджена велетенським бетонним парканом із сіткою та колючою проволокою нагорі, – розповідає Володимир.

Цю поїздку він називає найяскравішою подорожжю в своєму житті.

Таких пригод у нас ніколи більше не було, – каже мандрівник.

Підсумком цієї подорожі стали декілька експедицій, які Володимир влаштував для тих, хто мріє побачити у Єгипті не лише пляжі. Жодних незручностей на кшталт тих, із якими зіткнулися розвідники, вони не відчули. Країною мандрували в комфортабельних автобусах, ночували в заздалегідь заброньованих 4-5-зіркових готелях. І, звичайно, ніяких кукурудзяних полів). 

Читайте також: Шляхами Джеремі Кларксона: чому на румунське гірське шосе потрібно виїжджати на самому світанку 

Фото Борисенко Оксана, Цілик Аліна, Коваль Володимир