Село Стіна називалось Чорним і Янгородом

Село Стіна Томашпільського району Вінницької області зовсім не типова для Подільського краю. Розташоване у місцевості, схожою на Карпати. Село багате своєю історією, з чималою кількістю місцевих легенд.

За переказами, тут було давнє місто Янгород, не відомо ким і коли засноване. У 1650-х роках тут була фортеця з тригранним замком. За всю свою історію село мало кілька найменувань. Спочатку Янгород, потім Чорне і вже тепер Стіна.

У легенді про церкву Святого Микола йдеться: коли копали рови під фундамент, на замовлення Стефана Нечая, знайшовся образ Святого Миколая і на тому місці було закладено церкву. Через сто років її добудували і звели дзвіницю. У 1654 році церква вже діяла в селі, і образ Святого Миколая знаходився в церкві до 1901 року.

Біля села знаходилися печери з давніми написами на стінах. А також печери, які вели до сусідніх сіл.

– По одній із печер я намагався походити. Вони майже всі засипані. В глиб можна пройти максимум метрів на десять, а далі краще не ризикувати лізти, – каже місцевий мешканець Андрій Гудько.

Село Стіна є відомим центром вишивання на східному Поділлі. Чорний та червоний колір посіли особливе місце у стінянській вишивці.

На околиці села є заказник місцевого значення «Сонна поляна», де кожного року квітне реліктова рослина сон-трава. Як стверджує легенда, кілька століть тому назад на Сонній поляні жило мирне населення. На них напали турки і в живих залишилося декілька десятків чоловік. Ту місцевість довгий час називали Посічі, а люди, які залишилися в живих, перейшли жити ближче до церкви і річки.





Фото з групи "Село Стіна Вінницької області Томашпільського району" у соцмережі Вконтакті