Біля мальовничого селища Турбів, у якому багато цікавих місць, знаходиться парк «Турбівська Софія».

Турбівський парк став формуватись ще в середині XIX століття на основі існуючих дубових насаджень. Найбільший вік окремих дубів сягає понад 300 років. Порода дерева «дуб звичайний» є основою парку.

Займаючись паспортизацією дерев, фахівці Подільського центру прав людини встановили, що на території площею 4,7 га росте 183 дерева породи «дуб звичайний» віком 100 і більше років. Складено схему насаджень з позначенням розміщення кожного дерева.

– Ми ці дуби полюбляємо з друзями «обіймати», щоб визначити скільки треба людей, щоб повністю їх охопити. Є такі дуби, що потрібно три або чотири людини, – каже місцевий мешканець Вадим Приходько.

Існує цікава легенда походження цього парку. Колись давно жив у Турбові управитель цукрового заводу Василь Завадський. Він був добрим господарем, справно керував заводом. Робітники його любили за доброту та справедливість. Хазяїн цілком довіряв управителю і вирішення всіх справ залишав на його розсуд.

Будинок управителя знаходився у лісочку біля річки, неподалік заводу. Любила гуляти тим лісом місцева панночка. Звали її Софією. Була вона красивою, але дуже гордою та самолюбивою. Управитель закохався в неї до нестями. Дарував квіти та подарунки, а вона лише насміхалася над ним.

Довго думав бідолашний управитель, що йому зробити, щоб ім'я Софії залишилось на віки.

І увіковічнити ім'я моєї коханої Софії і збудувати парк для неї тут, в Турбові.

Отримав дозвіл на розбивку парку у власника маєтку, з'їздив подивитися на будівництво парку в Умані, запросив найкращих спеціалістів, щоб допомогти створити парк не гірший ніж там. У парку передбачив і озера, і альтанки, і маленький водоспад, і затишні алеї, і чудові скульптури. Селяни та робітники заводу всіма силами допомагали в будівництві, бо любили управителя та хотіли йому допомогти привернути прихильність гордої панночки.

Коли будівництво було завершено Завадський запросив свою кохану на прогулянку, але вже не в захаращений ліс, а в прекрасний парк. На одній з тінистих алей запитує Софію: «Чи задовольнив я ваше бажання? Цей парк створений на зразок уманського і носитиме назву «Турбівська Софіївка» в вашу честь і назва його буде жити до тих пір, поки підпиратимуть небо його дуби». Такий вчинок зворушив горду Софію і вона відповіла взаємністю управителю.

Досі зустрічаємо серед місцевих жителів назву парку «Мала Софіївка» чи «Турбівська Софіївка». Алею ж де прозвучали перші слова кохання від гордої панночки досі називають «Алеєю любові».

Дістатися до Турбова можна зі Східного автовокзалу з Вінниці.

Фото: uk.wikipedia.org