На березі Південного Бугу, майже по сусідству із Миколаївською церквою, у Вінниці знаходиться ще одна історична споруда міста, яка вражає око і корінних вінничан, і гостей міста, і туристів. Це — будинок капітана Четкова.
Будівництво стартувало у 1908 році. З часом будинок втратив своє внутрішнє оздоблення, а зовні зазнав багато переробок. Скажімо, першопочатково будинок виглядав у біло-сірих тонах, зараз домінують рожевий та білий кольори.

Навколо особняка була й добре розвинена інфраструктура: поруч розташовувався павільйон варти, будинок прислуги тощо. Ближче до річки (на початку ХХ століття) облаштували льодовню (прототип сучасних льохів): взимку нарізали та складали лід у цьому приміщенні, він зберігався до середини літа. А тала вода стікала у Південний Буг.

Частина ажурної огорожі збереглася оригінальною, а частину зробили у радянський час, візуально вона відрізняється від витонченості та ще помітної модернової розкоші оригіналу.
Проектні документи на будинок в архіві не збереглися, є лише розписка головного архітектора Григорія Артинова, який наглядав за будівництвом, а у розписці зазначена дружина капітана: П.І. Четкова. А будинок запроектував архітектор Василь Листовничий, якого запросили із Києва.
Ім'я архітектора відоме киянам та дослідникам життя і творчості Михайла Булгакова: Листовничий був власником будинку № 13 на Андріївському спуску, в якому певний час мешкала родина Булгакових, і саме у цьому будинку письменник оселив героїв свого твору "Біла гвардія" – родину Турбіних, а про власника будинку в романі написав коротко та неприязно: на нижньому поверсі жив «інженер та боягуз, буржуй і несимпатичний Василь Іванович Лисович».
Втім, мимобіжне згадування архітектора у романі не завадило зодчому спорудити розкішний особняк на берегах Південного Бугу. Особливо вражають східний та південний фасади, які прикрасили рослинними орнаментами, із букетами квітів білих лілій.
У 1999 році пам'ятку архітектури з допоміжними приміщеннями надано у користування символічному Департаменту міськради: архітектури, містобудування та кадастру. Хоча приміщення й використовується у наш час, однак реставрація йому б не завадила.
Фото Людмили Кліщук; історичні світлини надані Євгенієм Совінським
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter