Темнота, мерехтіння, експонати, що оживають та повна впевненість, що ти тут не один: так цікаво і водночас моторошно в музеї ще не було. Замість екскурсоводів: мавка, магістерка демонології, єзуїт, трипільський жрець та сам первісний жах, звуки та магія, що лякали мешканців Поділля в різні історичні періоди. Якщо вам ще не страшно, вас запрошує на екскурсію кореспондент Vlasno.info.

"Привіт, Homo sapiens" - ці слова та темрява зустріли нашу екскурсійну групу. Ми почули звук дощу, первісних криків та скрежет кременю.

Увімкнувся ліхтарик і до нас підійшла Ольга - наш провожатий у світ духів, легенд, магії та страху. Вона пояснила, що поки боятись нічого - "це лише зграя неандертальців намагається вполювати мамонта".

На авансцені з'явилось первісний жах у чорному балахоні, в своїх кістлявих руках з неприємними кігтями він тримав яскраву кулю.

— У вас є смарт телефони, смарт годинник - усе смарт. Ви дуже розумні, але чого ви боїтеся? - каже Первісний Жах. - Радіації? Вибухів газу? Ні! Ви боїтесь темряви, чогось огидного: комах, змій, павуків. Зараз ви дізнаєтесь, як первісні страхи з'явилися в давнину.

"Відчепись від них" - з такими словами вийшов чоловік у мішковатому балахоні, весь розписаний чодирнадськими знаками, речовиною схожою на кров. Це був трипільський жрець, який за допомогою магії хотів нас захистити від Жаху.

— Моє племя знає, як тебе побороти. В мене є священні чаші, амулети та сильні закляття. Я знаю, як тебе прогнати, принаймні так кажуть у моєму племені. З цього і живу, - відповів Жрець.

Проте розмови з птахами, землею, духами не допомогли Жрецю.

На прикладі первісних вірувань: тотемізму та фітішизму у невеличкій театральній постановці Жах та Жрець описали, що таке магічне мислення і звідки береться страх.

— Ви розумні, як для мавп. Для того, щоб вижити треба гартуватись. Людський мозок вміє аналізувати жести, міміку та поставу - це побудова моделі психіки. Вона має побічний ефект. Люди наділяють живими рисами - неживі предмети. Ніхто ж з вас не лаявся на неробочу побутову техніку? Це психологія, пережитки фетишизму. Люди вірять, що якщо один раз одягнути "щасливі носки" і перемогти в них на якомусь змаганні, то це буде постійно, коли одягаєш ці носки, але насправді перемагати дозволяють лише тренування, - пояснив Жах.

Після того, як наша група "пережила" Первісний Жах, ми потрапили до "Чарівного лісу", де нас зустріла Мавка. Вона розказала, як за допомогою рослин та надприродних можливостей тварин, можна зробити любовне зілля та приворожити вірність та розлуку.

— Все зілля потрібно збирати до сходу сонця, жінкам вдягненим у чисту білизну. Дівчата, що не мають пари, але закохані, можуть дізнатись, чи взаємне кохання. Для цього треба потерти в руках звіробій: якщо потече червоний сік - кохання взаємне, якщо безбарвна суміш - ваш коханець байдужий до вас, - порадила Мавка.

З "Чарівного лісу" ми рушили далі темними лабіринтами музею. По дорозі до величезного провалля вийшов монах-єзуїт в чорному балахоні з червоними вставками та сивою бородою.

— Підземелля - це стародавній холодильник. Пам'ятайте (каже урочистим голосом), іноді таємниці стародавніх підземель можуть бути лише холодильником, - сказав та монах та пішов назад у провалля.

Лабіринти музею привели нас до Магістерки демонології, яка одягнена, як викладачка всесвітньо відомого Хогвадсу з паличкою, яку вона точно купила у Олівандера, коли їй було 11 років. Вона розказала про світ української демонології та, де живуть: русалки, домові, водяні, лісовики та інші істоти.

З підвалів музею ми рушили на другий поверх, щоб ознайомитись зі страхами та дізнатись відомих людей 19-го та 20-го століття. По дорозі наша провідниця Ольга зупинилась, щоб розказати про героїчну оборону вінниці військами Івана Богуна. Всі слухали досить уважно, як раптом "Буууу!". Половина екскурсійної групи заклякала від переляку. Поряд у темряві ожили обладунки невідомого лицаря.

На другому поверсі нас зустрів шум залізниці та трактору, виявилось 150 років тому, коли на Поділлі будували вже звичну нам залізницю, люди її дуже боялись. Вони ламали рейки та кликали священиків вигнати цю "нечисту силу". Вважалось, що від гуркоту "парового чорта", який мав "шалену швидкість 60 кілометрів на годину", кури переставали нестись, а чоловіки ставали бездітними.

У ХХ-му столітті звична інфографіка та символи набули зовсім інших рис. Свастика з символа достатку та благополуччя перетворилась символ злочинів проти людства, що вчиняли нацисти, а колосок - символ урожаю, в гербі СРСР перетворився на символ страшного голоду 1932-1933 років.

На цих символах пізнавальний шлях людського жаху, прадавніх вірувань та національних традицій закінчився, а поки наша група виходила збентежена та усміхенена, на диваначках у вестибюлі музею чекали наступні гості музею, які ще не знали, що на них чекає.



Читайте також: Равіолі з вишнею та золоті купола вразили швейцарську акторку у Вінниці 

Фото: Андрій Оленін