В орендованому автомобілі з GPS-навігатором співзасновниця вінницького туристичного клубу «Бідняжка» Ірина Пишна об'їздила за тиждень Марокко і навіть встигла змінити транспорт на верблюда та заночувати у Сахарі, повідомляє Vlasno.info.
"Марокко – надзвичайна країна та перша, яку я об'їздила на орендованому автомобілі. У цій країні ідеальні дороги, хочеться їхати та їхати. Проте на самій дорозі – хаос. Кого тільки не зустрінеш – повозки на конях та віслюках, мотоцикли, моторолери, безліч жебраків, Ленд Крузери, Рендж Ровери, маленькі машини. До цього всього, люди періодично переходять дорогу. Також на дорозі часто зустрічаються жебраки. Без усіляких пригод вдалося приїхати до Атлантичного океану. Вигляд неймовірний, – розповідає Ірина Пишна.

Вінничанка каже, що поблизу океану місцеві мешканці вирощують на продаж устриць та розносять їх відпочивальникам, як у нас медову пахлаву. За кілька доларів можна придбати сет з устриць.
"В найбільшому місці Марокко Касабланці є мечеть Хасана ІІ на березі океану. Якщо спуститися у її підвал, можна потрапити у хамам (спа-центр), в який приходять мусульманські жінки. Там можна провести весь день. За майже 800 гривень купуєш увесь необхідний набір для відпочинку, й спеціальна жінка тебе купає, робить масаж. Їхні жінки кажуть, що ми, європейці, не вміємо купатися. Ніби-то ми не знімаємо зі шкіри весь ороговілий шар", – пригадує вінничанка.
Також Ірина відвідала найстаріше з чотирьох імперських міст Марокко, колишню столицю країни – Фес. Це місто відоме майстернею, в якій шиють одяг, вирізають дерево та печуть хліб.
"Там шкіряні речі досі фарбують у великих чашах із натуральною фарбою. Запах нестерпний, тому при вході дають пучок м'яти, щоб не стало зле. Також є печі, де всі мешканці печуть хліб. У Марокко жарко, якби всі вдома мали піч і пекли власноруч хліб, то було б ще більше жарко. Тому вони беруть з будинку усі інгредієнти та несуть до цієї печі й випікають або платять людині, яка їм все приготує. Там страшенна антисанітарія, оскільки вони входять взуті та на підлогу викидають хліб. Від цього безліч мух. Місце, де набирають воду, брудне, кружки ніби засмальцьовані. Коли мені сказали, що в Україні коронавірус, думаю, чому в Марокко в таких умовах він не розвивається? Парадокс", – обурюється Ірина.




У столиці Марокко – Рабаті – жінку зненацька застав дощ. Одна із місцевих пожаліла вінничанку й запросила до себе додому випити чаю. Разом з цим показала, як живуть марокканці.
"Вона напоїла м'ятним чаєм, каже, що такий у них усі п'ють. Було смачно і тепло. Розповідала, що у них буває прохолодно, але опалення немає, тому на кожну людину вдома зберігають шість ковдр. У них маленька кухня, а вітальня простора та красива, на стіні по центрі висить Коран. Тоді жінка зізналася, що це її робота запрошувати туристів на екскурсію додому. З мене взяла за це десять доларів", – зауважила туристка Ірина.

Найбільше вінничанка мріяла відвідати в Марокко гори Атлас та пустелю Сахару. Краєвиди з гір назавжди залишаться у пам'яті Ірини, а також мавпочки, яких вона зустріла дорогою до гір та нагодувала.
"Після гір виїхала в пустелю Сахару. Нічого не бронювали. При дорозі стояли люди з табличками, що привезуть в пустелю. Я заплатила місцевому аборигену, й він відвіз мене у пустелю. Тоді пересіла на верблюда. Думала, що Сахара – безлюдне, дике місце, де навколо лише піски, проте ні. Там багато туристів, стежки протоптані. Таке відчуття, що можна самому виходити на прогулянку й не заблукаєш. Там зустріла захід сонця, й мене відвели у наметове містечко", – каже Ірина Пишна.

У Сахарі місцеві мешканці облаштували щось схоже на наметове містечко. У кожному будиночку може ночувати по шість людей. Дорога до "хатинок" встелена килимами, тому туристи не контактують із піском.
"У них є душ, туалет, тепла вода. Все чисте. А в наметах ліжко з білою постіллю. Вечерю подавали у білих мисках. Мене нагодували європейською їжею. Далі біля багаття співали пісні з іншими туристами та дивилися на зірки. Навколо було тихо, ніби всі завмерли, тільки насолоджувалася зоряним небом. Наступного дня зїжджала з сноубордом на піску. Це цікаво. Було м'яко падати на пісок", – додала вінничанка.
У Марокко, як зауважила вінничанка, живуть добрі та з правильними цінностями люди. Тому відвідати цю країну варто й безпечно.











Фото: Ірина Пишна
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter