На початку квітня Священний Синод УПЦ вніс до Собору Вінницьких святих Архієпископа Вінницького, священномученика Інокентія (Тихонова). А також встановив окремий день пам'яті для нього – 29 листопада. На сьогоднішній день, це єдиний святий, мощі якого знаходяться на Вінниччині. Щоправда – у братській могилі. Священник загинув під час масових розстрілів репресованих НКВД у 1937-38 роках.

– Інокентій може бути покровителем військових, адже під час першої світової війни він був полковим священником, – розповідає голова історичного відділу Вінницької єпархії отець Назарій Давидовський. – Хоча, до нього з молитвою може звертатися будь-хто. Адже за життя він постійно виступав за мир та проти розбрату. Особливо багато біля нього гуртувалося молоді.

Борис Дмитрович Тихонов народився 1889 року у російському місті Троїцьку тодішньої Оренбурзьської губернії. Постриг прийняв у 1913 році з ім'ям Інокентій. Він був одним із засновників Олександро-Невського братства у Петрограді.

Отець Інокентій був різносторонньою особистістю та мав чимало талантів. Зокрема, зміг вітворити давньоруський церковний одяг. Це була тема його кандидатської дисертації. І священник самостійно виготовив таке облачення, в якому іноді правив службу. Також отець Інокентій був археологом та керував двома хорами та грав на скрипці.

Із приходом радянської влади отця Інокентія двічі арештовували та відправляли у заслання.

На Вінниччину Інокентій приїздить у сані архієпископа. У 1937 році його призначили керувати Вінницькою Єпархією. Мешкав владика Інокентій у Хмільнику. 28 жовтня цього ж року його заарештували, а 29 листопада – розстріляли.

Останки архієпископа Інокентія були виявлені під час розкопок поховань жертв репресій у 1943 році. Його особу встановили завдяки документам, що були біля нього. Перепоховали архієпископа у одній із кількох могил Центрального кладовища Вінниці.

Молитва священномученику Іннокентію (Тихонову), архієпископу Вінницькому.

О преблаженне священномучениче Иннокентие, молитвенная лампадо земли Винницкой у престола Божьего! Желая орудием в руках Божьих быть, ты от юности своей образ жития ангельского принял и благодатию Святого Духа на святительское достоинство возведен был. Ты в час смуты пасомое стадо охранял, предавая душу свою за овцы своя. Ереси и расколы бесстрашно обличал, зрелость укреплял, юность вразумлял, детство научал, пастырей наставлял. Чашу страданий достойно испил и в граде нашем смиренно венец Царства небесного принял. Ныне с сокрушенными сердцами и горячей верой молимся и просим тя: умоли Владыку Вседержителя даровать граду и стране нашей мир, тишину и покой, примирить враждующих, сохранить жизни людей, отторгнуть бесовскую злобу и водворить Господню любовь. Молитвами твоими да подаст нам Бог, в Троице славимый, подкрепление веры, омытое слезами покаяние, просветленное Евхаристией сердце, очищенною благодатью душу и тело, и да сподобит нас всегда прославлять Отца и Сына и Святаго Духа, и твое милостивное предстательство о нас, ныне и присно и во веки веков. Аминь.