До Ганнопольської цілющої купальні, що у Тульчинському районі, паломники їдуть цілий рік, на Водохреще тут збирається тисячі людей зі всієї області, повідомляє Vlasno.info.

До села Ганнопіль, що у Тульчинському районі на Вінниччині, паломники та просто туристи з'їжджаються до джерела, яке вважається цілющим. Коли саме з'явилося джерело ганнопільці не пам'ятають. Але впевнені, що йому вже кілька століть. Адже коли його розкопували, знаходили монети часів Петра І та предмети побуту тієї доби.

– Я на Водохреще в Ганнополі вперше був, - розповідає Микола Пилипенко, сільський голова Верхівки Тростянецького району, - у попередні роки святкову крижану купіль можна було прийняти і в нашому селі: вирізали подалі від берега басейн, красивий хрест з криги, відправу відповідну проводили. Бажаючі приходили купатися. Цього року криги на ставку, можна сказати, немає, тому купання не організовували. Багато хто їхав в Ганнопіль, а там – тисячі людей. Машину довелось залишати за пару кілометрів, а далі йти пішки, під'їхати нема як.

Тепла погода завадила також влаштувати святковий обряд у Савинцях. Хоча багато хто вже традиційно щороку прямує на Ганнопіль.

– Ми всією сім'єю вже років з десять їдемо в Ганнопіль 19 січня за будь-якої погоди, - розповідає Василь Марущак, - щоправда, купаюсь лише я. Запасаємося свяченою водою. Нам однієї пляшки достатньо, а люди набирають по багато, навіть п'ятилітровими пляшками – для себе, родичів, сусідів.

У купальню черги немає. Купаються люди різного віку, здебільшого, чоловіки. Десять кілометрів пробіг, щоб зануритися в Ганнопільську купальню 47-річний тульчинець Віталій Тютюнник, бо, як написав чоловік у своєму Фейсбуку, « купання і чудовий настрій - заряд енергії на весь 2020 рік».

Та більшість паломників приїздять цього дня у Ганнопіль за цілющою водою, яку набирають з джерела. Ніхто не порахував би точно, скільки людей побували біля Ганнопільської кринички цього року, але, швидше за все, кількість була рекордною.

– Тисяч десять, не менше, - каже Ганнопільський сільський голова Михайло Цюпра, - люди почали з'їжджатися з 12-ї ночі і потік не припинявся до темна. Піковою годиною була 10-та ранку – коли правив батюшка. Ми знали, що буде більше, ніж звичайно людей, бо в селах не позамерзали ставки, а для багатьох людей дуже важливо саме в цей день зануритися в крижану купіль. Та і цілюще джерело у нас.

Історія джерела передається від покоління поколінню ще з 17-го століття: під час його розчищення знаходили монети часів Петра першого – отже, вже на той час люди про цілющі властивості джерела знали. Існує кілька легенд. За однією, заможний пан просив у Бога зцілення для своєї сліпої донечки. Бог відповів йому у сні, звелівши йти у село Ганнопіль, знайти джерело та щоранку тричі вмивати дитину тією водою. Батько так і зробив. Два дні носив доньку до джерела, третього – вона побігла сама, бо вже бачила дорогу. Ще одна легенда розповідає про вередливу панночку. У джерелі затонув її собака і батько, на прохання доньки неодноразово наказував засипати джерело, але воно щоразу очищалося і знову струменів потік. Тоді люди почали ставитися до джерела, як до святині: побудували нову криничку, встановили хрест.

На зорі радянських часів криничку знов намагалися знищити. Та чим не засипали джерельце, на ранок воно знову пульсувало і, кажуть, чимало людей отримали біля нього зцілення. У 2003 році джерело та місце біля нього облаштували. А в день освячення, під кінець богослужіння пішов великий і дуже довгоочікуваний дощ – до цього стояла затяжна посуха.

Також читайте: На Водохреща вінничани купаються в ополонці із друзями, коханими та дітьми

Фото із соцмереж