Вінницький призер Паралімпіади в Кореї Олександр Казік мріяв хоча б про одну бронзу, а здобув два срібла. А ось Ірина Буй прагнула підвищити свій результат на Іграх-2014 в Сочі, де їй трохи не вистачило до медалі. Про це та інші свої враження наші паралімпійці-лижники розповіли 21 березня, на прес-конференції в Департаменті інформаційної діяльності та зв'язків з громадськістю Вінницької ОДА, повідомляє Vlasno.info.

Сильних духом спортсменів привітав начальник спортуправління ОДА Сергій Чернявський. До речі, він сам срібний призер Олімпійських ігор (з велоспорту). Героєм дня був, безумовно, лижник і біатлоніст Олександр Казік, який здобув дві срібні медалі в Пхеньчхані. Вінничанин сказав, що ці досягнення стали для нього несподіваними, він прагнув здобути хоча б бронзу. Олександр біг на лижах із ... заклеєними окулярами. Бо мав статус повністю незрячого, з відповідними коефіцієнтами підрахунку результатів. А орієнтувався лише на підказки з динаміка, що був закріплений на спині його лідера (гайда) і водночас тренера Сергія Кучерявого. Причому незадовго до першого «срібного фінішу» вінничанин був першим, але не знав про це! Тренер із певних міркувань не інформував підопічного щодо місця. В підсумку до золота Олександру Казіку забракло 2,7 секунди.

Паралімпійський призер розповів, що народився у с. Балки Барського району, вчився у звичайній школі в Бару. Також закінчив місцеву музичну школу (за класом «баян»). Нині він навчається у магістратурі Вінницького університету «Україна». Водночас професійно займається лижниками гонками і біатлоном.

–Ці види спорту мені подобаються тим, що тренування у них дуже різні і цікаві. Ми бігаємо кроси, катаємося на роликах, стріляємо тощо, – каже Олександр Казік.

Куди витратить чималенькі преміальні від держави, наш спортсмен ще не думав. Каже, що не пройшла ще ейфорія від здобутих нагород. Також за підсумками змагання Олександр має стати майстром спороту міжнародного класу, а його тренер Сергій Кучерявий – заслуженим тренером України.

- Я треную Олександра Казіка з 2013 року. Пишаюся тим, що учень випередив мене за спортивним рівнем. Я лише майстер спорту України, – сказав Сергій Кучерявий. – Паралімпійські старти були важкими. Була негода, сильний вітер. Сашко постійно прагнув в'їхати у фішки, а це – втрата дорогоцінного часу.

Спортсменка з вадами ОРА Ірина Буй, яка посіла на Паралімпіаді два четвертих місця, виглядала дещо засмученою. Вона була найбільшою надією Вінниччини в Кореї, адже вигравала чемпіонат і Кубок світу. Зараз до здобуття параолімпійської бронзи їй забракло 4 секунди.

Ірина Буй розповіла, що народилася у Деражні Хмельницької області. Після закінчення 9-и класів вступила до Барського гуманітарного коледжу. Почала займатися лижами, і майже одразу потрапила на збір нашої параолімпійської команди. Нині вона студентка Вінницького державного педагогічного університету.

-На жаль, з Паралімпіади я везу «дерев'яну медаль». Але вже усвідомила, що життя на цьому не закінчується, і необхідно рухатися далі, – каже Ірина Буй. – На жаль, у важливому старті в біатлоні я допустила одразу чотири промахи. На 1 промах менше – була б медаль. Певним чином на результат вплинула підставка під зброю, яка під час моїх пострілів чомусь перекосилася.

Ще однією учасницею Паралімпіади-2018 мала б бути лижниця і біатлоністка Наталя Рубановська. У неї була відповідна ліцензія. Наша спортсменка мала реальні шанси на медаль, адже вона є багаторазовою призеркою Кубків світу. Наталя Рубановська пояснила, чому вболівальники не побачили її в Пхеньчхані.

-Як раз тоді була сильна епідемія грипу, і я захворіла. Не поїхала до Кореї, щоб не заражати інших членів паралімпійської збірної, – розповіла Наталя Рубановська.

Голова обласної федерації лижного спорту Валерій Погребняк, голова Барської РДА Володимир Саволюк і начальник облспортуправління Сергій Чернявський висловили сподівання, що наші паралімпійці продовжать підвищувати свій рівень. І обов'язково підвищать свої результати на наступній Паралімпіаді!

Читайте ще: Паралімпійській збірній України виплатили 90 мільйонів гривень