Сталеві м'язи зійшлися у двобої з спортивним «залізом». Міць тіла та духу встояла проти кілограмів металу та свинцевої втоми. Від їхнього протистояння народилося аж цілих 13 національних рекордів та поглибилась надія на те, що ще один народний вид спорту став на крок ближче до державного визнання. Так можна коротко підсумувати перебіг чемпіонату України з багатоповторного жиму штанги (БЖ) що відбувся у Вінниці, у спорт – клубі «Нокаут» 13 грудня.

Молодий спорт БЖ, насправді, значно старший за багато інших своїх «силових» колег. Він є елементом підготовки майже усіх видів спорту, де потрібні сильні м'язи та витривалість. Без вправ з «залізом» важко уявити підготовку хокеїстів, боксерів чи штовхальників ядра. Та й у будь - якій качалці інструктор обов'язково порадить вам позайматися штангою.

- Зараз цей вид спорту – офіційно не визнаний державою та ми активно боремося за його визнання, - каже президент ФБЖ України вінничанин Богдан Костюк.

Сам він, як і багато БЖшників – виходець з пауверліфтингу – іншого, нещодавно визнаного спорту, де застосовується штанга.

Та на відміну від пауверліфтингу, де ставка йде у першу чергу на силу, вміння підняти одноразову що найбільшу вагу, «жимири» дотримуються принципу «краще частіше ніж більше». Так, для них критично важлива не лише сила а й витривалість.

- Взагалі то, я займаюсь пауверліфтингом, але вирішив спробувати себе у цьому виді спорту. І не пожалкував. Ось, завоював бронзову медаль, - говорить 20 – річний Сергій Знаміровський з Гнівані.

У змаганні серед юніорів (18 – 20 років) хлопець підняв 75 кілограмову штангу 33 рази.

На чемпіонат до нашого обласного центру приїхало 56 спортсменів чоловіків та жінок з дев'яти областей України. Вони виступили у 15 номінаціях. Хтось піднімав «легенькі» 25 кілограм, а хтось, як наприклад чемпіон України Олександр Романовський, не просто зміг зробити неймовірні 84 повторення 75 кілограмовою штангою.


- Багаторазовий жим – народний вид спорту. Умови для занять ним є у будь-якому спортивному залі. Та й достойно виступити у цих змаганнях може і боксер, і пауверліфтер і, взагалі, будь-хто, хто «жме» штангу, - запевняє Олександр.

Ширина його плечового поясу може посперечатися лише з широтою інтересів та сфер діяльності. Він не лише тренер у спортзалі, а й проходить по вихідних послух у церкві, що поряд з другою міською лікарнею. Дивлячись на спортсмена, не виникає сумніву – храм Божий під надійним захистом.

До речі, віруючий силач є майстером спорту міжнародного класу, як і його тезка з Кременчука – Олександр Невмивака. Багаторазовий чемпіон різноманітних змагань та МСМК ще з чотирьох видів спорту. Житель Полтавщини має повне право пишатися не лише міжнародними рекордами та спортивними досягненнями, а й своїм козацьким корінням.

- Невмивака – прізвище козацьке. Можливо, сила та витривалість передалася мені генетично від предків запорожців. Вони завжди мужньо билися з ворогами України. Хто знає, може й мені доведеться на часі цим зайнятися. Хоча зараз наше керівництво поводить себе часто по зрадницькі. І я не лише про війну, - каже чемпіон.

Він виграв змагання у вправах з штангою вагою у центнер.

Не дивлячись на радість перемоги Олександр з жалем говорить про відношення влади до розвитку спорту, та БЖ зокрема. І мова не лише про бюрократичну тяганину на шляху до «легітимізації» конкретно цього виду спорту, а про фінансування та сприяння спорту загалом.


- Подивіться на мій ніготь, - каже кременчанин і, справді, демонструючи палець, - ось настільки маленьку підтримку дає нам держава. А розвивати спорт потрібно. І справа не лише у тому, щоб якось зайняти молодь. Лише здорова та сильна нація може себе захистити від ворога.

Його конкурент по змаганням, срібний призер, Владислав Поцилуйко з Дніпродзержинська приїхав власним коштом на чемпіонат.

- Олександру оплатила поїздку «УкрТатНафта», де він працює. Мені кошти довелося шукати самому, - розповідає він.

Турнір тривав з 10.00 до 18.00. Протягом нього глядачі раз – у - раз ставали свідками перемог учасників над рекордами та над самими собою. Участь приймали не лише кремезні чолов'яги та хлопці, а й жінки та дівчата. У особливій програмі були, навіть, школярі – майбутні богатирі. Також на турнірі виступила найсильніша жінка світу з Дніпропетровська - Людмила Гайдученко. Їй безумовно не було конкуренток у жимі 55 кілограмового снаряду.

Вінницька команда прогнозовано перемогла у командному заліку. Чемпіонат завершився нагородженням призерів, та вшануванням переможців. Оскільки, Вінниця у авангарді розвитку БЖ як спорту, подібні заходи ми зможемо побачити ще не раз.