Вінниця – європейське місто, міцна платформа піару президента та прем'єра. Втім чи знає пан президент, що у цьому європейському місті, в так званій туристичній столиці Україні – немає елементарних зручностей аби справити природну потребу. Ні, звичайно, там де бувають президент і прем'єр, вбиралень достатньо, а от на вулицях, у скверах, автостанціях та інших місцях громадського користування туалет - справжній дефіцит. Як кажуть в народі: «Туалет обличчя господаря», тож яке обличчя має місто, з'ясовував "Народний контроль".

В пошуку вбиралень

Залізничний вокзал. Тут в очікуванні поїзда пасажири інколи проводять по кілька годин. Ясна річ, рано чи пізно закортить в туалет. Туалет на вокзалі знайшли, але потрапити до нього не вдалося. На дверях замок.

Санітарна година для прибирання затягнулася надовго, тож нам запропонували відвідати платний туалет. Ось такий маркетинговий хід. Бо знають, що тут вибирати не доводиться. Кому припече, то і у платний побіжить. Та й вказівного знаку до безкоштовної вбиральні на вокзалі не має, а ось до платної - біля головного входу.

На автовокзалах міста нас також спіткало розчарування. Вбиральні платні, бруд та жахливий сморід автоматично входить в ціну. Ці незабутні враження коштують дві з половиною гривні .

Ми вирушаємо на прогулянку багатолюдними місцями Винниці. Перша зупинка - проспект Космонавтів. Тут кажуть, вбиралень поблизу немає, а в кафе та ресторани - не пускають.

Туалетний експеримент

"Народний контроль" береться до експерименту, чи пустять людину з вулиці безкоштовно в туалет, в закладах харчування. Втім результат експерименту нас потішив. Із десяти відвіданих нами закладах – у жодному нам не відмовили і лише в одному натякнули на плату в розмірі двох гривень.

Наступна зупинка Центральний міський парк, на сорок гектар дві громадські безкоштовні вбиральні, які ще й треба знайти.

Та ще й вкластися у графік роботи туалету. Тому якщо не встигли забігти сюди з 9 до 18 години, то є можливість відвідати інший, який працює до 21-ї. А якщо затримаєтесь на прогулянці допізна, то вже ваші проблеми, де справити потребу: за кущиком чи за деревом.

Відкривши карту вбиваємо в пошуку «Туалети Вінниці» і вуаля , два туалети – «Громадська лазня» та туалет для чоловіків на вулиці Привокзальна. Тож якщо дуже припече, то навіть «Google» не допоможе.

Заходимо на сайт Вінницької міської Ради і що ми бачимо?!Згідно проекту рішення міської ради, майже усі громадські вбиральні потребують капітального ремонту. Але міська влада туалетним питанням не надто переймається та і не впевнена чи потрібно.

Олександр Рекута

– На мій погляд, в нас достатньо на даний час громадських закладів в публічних об'єктах ,є торгові центри. У нас проходили питання на проспекті космонавтів про спорудження громадського туалету, були певні дискусії відносно того потрібен він чи ні. Я не впевнений, що нам потрібний в такому вигляді робити туалети.- каже Олександр Рекута, директор департаменту архітектури та містобудування ВМР. Міська влада порушує Держані будівельні норми та вимоги до функціонування генерального плану міста Вінниця, – консультує нас Олексій Мусіровскький, юрист «Народного Контролю» на Вінниччині.

Олексій Мусіровський

– Під час планування містобудівної документації в загалі розбудов міст,сіл, селищ повинні бути враховані державні будівельні норми. Якщо взяти до уваги ці державні будівельні норми, то згідно їх громадські вбиральні повинні розташовуватися з розрахунком в кількості одної не менш ніж на одну тисячу населення, тобто на кожну тисячу населення міста Вінниці має бути одна громадська вбиральня. Виходячи з цього розрахунку, то при чисельності населення міста Вінниці понад 400 тисяч у Вінниці мало б бути близько 400 вбиралень. Такого в місті Вінниця не має, нажаль, тому це є порушення не тільки державних будівельних норм, це є порушення вимог до функціонування генерального плану міста Вінниця.

Головний архітектор Вінниці про такі вимоги взагалі чує вперше.

Бюджет міста на 2017 рік становить 38 млрд. гривень, з яких на комунальне господарство виділили 193 млн. З цих 193 млн. – 48млн. з яких пішло на реконструкцію проспекту Космонавтів. Крім того цілих 25 млн. на реконструкцію входу до Центрального парку Горького. А от зайвого мільйончика на туалети не найшлося. Враховуючи, що середня вартість одного громадського туалету 100 тис. гривень, на 1 млн. можна було збудувати 10 туалетів.

То ж туалетне питання у Вінниці залишається відкритим, бо місцеві чиновники – вбиралень на вулицях не шукають і будувати не збираються.

Журналіст: Анастасія Клименко
Оператор-монтажер: Сергій Вишньовський