Про адміністративно-територіальну реформу та децентралізацію влади говорять вже давно. Та виявляється, українці досі мають трохи викривлене уявлення про їх сутність.

Соціологічні дослідження

Соціологічна агенція «Фама», Центр Громадських Ініціатив та Мережа Вільних Місцевих Політиків провели опитування серед українців, як вони розуміють децентралізацію. Виявилось, що у більшості громадян хибне уявлення про децентралізацію.
Наприклад, про те, що децентралізація передбачає передачу повноважень від центральних органів влади до місцевих, знали тільки 18,5 % опитаних. Про розширення можливостей і збільшення ресурсів громад – 17,2 %. А про збільшення бюджетів регіонів – тільки 4,2 % опитаних.
До того ж, в анкети включили й хибні питання, що не відповідають поняттю децентралізації. Але по них отримали великі відсотки. 48 % громадян вважає, що при децентралізації підвищиться вплив громади на законодавчі процеси, 17,4 % – що буде надаватися особливий статус регіонам України, 10,8% – що буде надаватися автономія регіонам і 6,6 % – що буде відбуватися поділ великих регіонів на райони.

Плутаються громадяни також в оцінці розподілу відповідальності деяких чинників між центральною та місцевою владою. На їх думку, за економічний розвиток територій центральна і місцева влада відповідає майже однаково, тоді як більше повноважень повинно бути у місцевих органів самоврядування. За розвиток та утримання місцевої інфраструктури, забудову територій, благоустрій, зрозуміло, більше відповідальності у місцевої влади – відповідно 74,3%, 71,8 %, 78,8 % опитуваних з цим згодні. Хоча по цим пунктам на місцеве самоврядування відведено ще більше повноважень.
Респонденти точно оцінили відповідальність за медицину (60,6 %), освіту (67,5 %) та соціальну допомогу (57,6 %) центральною владою. Майже правильно означили зону відповідальності місцевої влади стосовно охорони громадського порядку (64,6 %), пасажирських перевезень на території регіону (68,8 %), культури та історичної спадщини (51,2 % та житлово-комунальних послуг і утримання об'єктів комунальної власності (72,3 %). А ось із наглядом за законністю в органах місцевого самоврядування та вибір мови офіційного спілкування, респонденти зовсім заплутались і розподілили відповідальність між центральною та місцевою владою майже порівну, хоча ці питання залишаються пріоритетом центральної влади. Також недооцінили опитувані роль громади на місцях у встановленні тарифів на комунальні послуги і відвели їй тільки 55 %.

До того ж, серед респондентів тільки 33,2 % позитивно ставляться до децентралізації, а 11,4 % сприймає її негативно. Організатори опитування впевнені, що такі цифри вони отримали через недостатню поінформованість українців щодо децентралізації.

Перші кроки

Протягом останнього року ми живемо за "новою старою" Конституцією, згідно з положеннями якої, голови місцевих державних адміністрацій призначаються з подання Кабінету Міністрів, а не Президента, як було раніше. Це вже і є першим кроком до децентралізації.
Другим відновлено місцеві вибори, хоча ще два роки тому держава тримала курс на ліквідацію їх, як явища. На місцях і відбулося "розкріпачення", внаслідок якого проведено вже понад 200 виборів, тобто департизація представників місцевого самоврядування, адже претенденти можуть балотуватися шляхом самовисування.
Крім того, почали змінювати Закон України "Про місцеве самоврядування" у царині повернення повноважень. Для того, щоб зрозуміти, як глибоко влада "пройшлася катком" по місцевому самоврядуванню, необхідно знати, що йому повернули, наприклад, питання паркування чи концесійних договорів на комунальні об'єкти. За попередньої влади у самоврядуванні «вбивалося» все: від архітектури, землі, бюджету і закінчуючи такими дрібними речами, як паркування.

Інструменти контролю та недоліки

Закон України "Про доступ до публічної інформації" прямо стосується місцевого самоврядування. Відтепер з'явився інструмент контролю, згідно з яким протоколи бюджетних, земельних комісій, документи підлягають повному оприлюдненню. Спрощено підзвітність голів місцевих рад: тепер їх можна звільнити переважною більшістю голосів депутатів. Насправді в Україні відбувається повзуча децентралізація: дуже повільно, хаотично, несистемно і часто не відповідаючи концепції. Відбувається і повзуча адміністративно-територіальна реформа. Приміром, міста Бурштин та Новгород-Сіверський вийшли зі складу своїх районів та стали містами обласного значення.

– Але є два відверті провали, через які децентралізації не відбулось. Перший – чинна Конституція, яка, навпаки, повертає до інституту одноосібного призначення главою держави представників Президента на місцях,тоді як уряд та Верховна Рада втрачають там контроль над виконавчою владою.

– Другий – проект змін до Бюджетного і Податкового кодексів, який є повною централізацією бюджетних видатків. Мета – вилучити у місцевого самоврядування 17 мільярдів гривень, аби закрити дірку в бюджеті. Добре, що законопроект не прийнято, бо це означатиме фінансову ліквідацію місцевого самоврядування. Справжньою децентралізацією було б відкриття рахунків Держказначейства, бо перш ніж навчити людей користуватися коштами на місцях, треба показати обсяг цих коштів, – зазначає експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Дату дочасних місцевих виборів 29 березня 2015 року озвучив Юрій Луценко.

– Але в команді Президента він не відповідає за питання місцевого розвитку, самоврядування, децентралізації і не врахував, що реформа робиться довше, ніж грудень, січень, лютий, щоб у березні вже була можливість провести вибори. Наприклад, для конституційної децентралізації потрібно дві сесії Верховної Ради. Таким чином, найближча дата - це кінець весни-осінь, – запевняє Солонтай. – В країні 280 тисяч місцевих депутатів і 11 тисяч селищних та місцевих голів. Це завелика неефективна цифра й обирати заново ще 300 тисяч міських, районних, обласних мерів і депутатів - безглуздо. Спочатку треба навести порядок з їх кількістю та повноваженнями, а вже потім проводити вибори.

Про неможливість відтермінування адміністративно-територіальної реформи говорить й голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

– Це особливо актуально, тому що зараз потрібно забезпечити децентралізацію в нашій країні. Якщо ми хочемо провести реальну децентралізацію,а не лако-фарбове покриття нанести, ми повинні негайно провести адміністративно-територіальну реформу. І зробити це слід до виборів у місцеві органи влади, –запевняє Коліушко. – Це може стати можливим в разі невідкладного прийняття законопроекту щодо внесення змін у Конституцію. Проголосувати та відправити до Конституційного суду.

Коліушко стверджує, що максимум часу, який є у народних обранців, – початок третьої сесії. Тоді треба остаточно прийняти закон про внесення змін до Конституції.

– Після цього ввести в дію закон про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування в новій редакції, про місцеві держадміністрації в новій редакції, про зміни до бюджетного, податкового кодексу і ще цілий ряд змін до різних законів, – каже Коліушко.

Якщо адміністративно-територіальну реформу не приймуть до виборів, то децентралізації влади можна не чекати п'ять років.

Дивіться у доданому файлі програму децентралізації та реформи місцевого самоврядування, розроблену Володимиром Гройсманом, коли той обіймав посаду віце-прем'єр-міністра України.