Швейцарія – країна, яка ще у 1974 році повністю відмовилась від сміттєзвалищ. Протягом сорока років у країні не створили жодного нового сміттєзвалища, займаючись переробкою відходів на уже існуючих. Сміття ж, яке утворюється нині, швейцарці спалюють. Задля цього в країні побудували спеціальні заводи.
Про систему мотивації щодо сортування сміття, свідомість людей та що могла б зробити Україна зі своїм сміттям, в ексклюзивному коментарі кореспонденту Vlasno.info розповів реєстрований експерт швейцарського корпусу експертів SWISSCONTACT Франз Сталдер.
Франз в Україні не вперше і бував на наших сміттєзвалищах, зокрема і на Стадницькому. Ще два роки тому він оцінював ситуацію на ньому як «дуже погану».
Нині ж він зауважив, що оскільки площа сміттєзвалища велика, то стару його частину, яка не використовується, варто було б рекультивувати. Крім того, на будь-яких сімттєзвалищах варто збирати фільтрат – воду, яка проникає з опадами крізь відходи, і формується біля сміттєзвалища. Адже вона негативно впливає на підземні води. Також частину відходів, на думку експерта, можна було б використовувати для інших цілей. Наприклад – на цементних заводах може бути використана легка фракція – пластик і папір.
– Два роки тому у вас змінилася система збирання відходів. Ви збираєте окремо біологічні відходи і всі інші. У вас еконтейнери, які призначені для різного типу відходів. Але якщо порівняти їх вміст, то він буде однаковим, - констатує Франз.
Експерт переконаний: для того, щоб змінити свідомість людей, потрібно, щоб у них була мотивація. І штраф за неправильне викидання сміття - не є такою мотивацією.
– Це тільки джерело конфлікту між людьми. Є компанії, які збирають відходи, наприклад, петпляшки і варто було б їх підтримувати та заохочувати, - розмірковує Франз.
У Швейцарії, приміром, система мотивації є у кожного, - заплатити менше коштів за утилізацію сміття.
- На кожній кухні обов'язково стоїть два контейнера для відходів. В один ми збираємо біологічні відходи, в другий – так званий «чорний пакет» - всі інші. Сміття у чорних пакетах в подальшому спалюється на заводах. Але вартість такого пакету, точніше, спеціальної наклейки на нього, - дуже дорога. І ми зацікавлені, щоб у такому пакеті було якомога менше відходів. Тоді ми менше платитимемо, - описує частину свого побуту експерт.
Оскільки шейцарці зацікавлені не викидати усе підряд у чорний пакет, то деяких відходів вони позбуваються самі. Приміром, скляні та петпляшки, папір, батарейки вони відносять в магазини, де є для їх збору спеціальні місця.
– Коли людина у нас купує пляшку кока-коли в магазині, то у її вартість уже закладені кошти на утилізацію цієї пляшки. І частинка грошей, які вона заплатили за цю пляшку, з магазину відправляються у спеціальні фонди. І так для будь-якого типу продукції: приміром, якщо купуєте комп'ютер, то у його вартість теж закладена ціна утилізації, - пояснює швейцарець.
Хоча і у Швейцарії не все так просто. Приміром, спалювання сміття є досить дорогим, а гаряча вода чи електроенергія, які там виробляються, - занадто дешевими. Актуальною проблемою залишається також те, хто забиратиме відходи і що надалі з ними робити. Адже у Швейцарії переробка відходів – дороге «задоволення». Тому швейцарці і надалі думають, як удосконалити свою систему поводження з побутовими відходами.
Нагадаємо, раніше кореспонденту Vlasno.info Франз Сталдер розповів про швейцарську демократію, за якою найвищим рівнем влади є народ.
Фото Тамари Тисячної
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter