Як треба ставити паролі? Чи повинні публічні люди постити свої фотографії? Чому не варто проходити тести в Фейсбуці? Як розпізнати фейки та боротися з ними в межах області? Про це розмовляли представники Міністерства інформаційної політики та волонтерської групи "Бойові бджоли" з вінницькими блогерами, журналістами, волонтерами та громадськими активістами. Як не стати жертвою російської і політичної пропаганди, як перевіряти фейки, зберегти свої гроші та персональні дані в безпеці, розповість кореспондент Vlasno.info.

За словами спікерів, ми живемо в інформаційному суспільстві. Майже кожен має смартфон та має доступ до Інтернету. Всі мають акаунти в соціальних мережах. Але не всі знають, як захистити себе, не стати жертвою шахраїв та пропаганди російського агресора.

Будь-який хакер відстежить інформацію через соцмережі, маршрути навігаторів, реєстри.

Одним з найбільших міфів, за словами експертів, є твердження, що інформаційної війни не існує. За їх словами люди думають, що це просто вигадки влади, щоб відвернути увагу людей від дій можновладців.

— Війни в сучасному світі носять гібридний характер. Їх не оголошують, вручаючи ноту чи переходячи кордон о четвертій ранку. Воюють створенням паніки, розхитуванням внутршнього конфлікту, розпалюють стереотипи та роблять кібердіверсії. Інформаційна війна є частиною гібридних війн. Зараз не треба чекати російський десант у Вінниці чи у Києві. Він вже давно серед нас. Він захоплює мозок та душу через Інтернет, телебачення, фільми, серіали та ЗМІ, - каже директор Інституту постінформаційного суспільства Андрій Заблоцький.

Іншим міфом, вважає Андрій Заблоцький, є думка "Кому я взагалі потрібен?". Люди частіше за все вважають, що ворожий інформаційний вплив спрямований виключно на впливових та заможних людей. А звичайні люди можуть бути спокійними, бо нікому не потрібні.

Насправді інформаційний вплив спрямований на все населення країни. За його словами, майже 70% успішних атак пов'язана зі звичайними людьми, і головна проблема безпеки – саме людський фактор.

— Справа в тому, що інформація про вас потрібна всім. Зараз іде війна, то вона потрібна ворогу. Але в першу чергу – фінансовим шахраям, які видурюють гроші. Тут навіть більше йдеться про психологічний фактор. Наприклад, коли тобі дзвонять з певного банку і просять назвати цифри картки, або кодове слово. Якщо знати про вас елементарну інформацію, все інше для хакера – справа техніки. Ви потрібні маркетологам. Ви не помічали, що вам постійно в соціальних мережах та браузерах показують певну рекламу. В них є алгоритм, який показує вам ту інформацію, яку ви частіше вводите в Інтернеті. Їм потрібні клієнти, щоб ви купили їх продукцію. Так само зараз роблять і політики, - говорить пан Заблоцький.

Він наголошує, що у розпал інформаційних воєн наганяють паніку та "зраду" за допомогою фейків. Незалежно від статусу людини, всі можуть стати жертвами. Це нагадує епідемію, а коли починається епідемія, то хворіють всі. Бо людина є частиною суспільства, а в суспільстві існує багато груп. Коли ви спілкуєтесь, передаєте інформацію іншим, так вона поширюється. Вона може дати ефект метелика і вистрілити в зовсім неочікуваному місці.

– Також багато людей думають, що про них нічого нікому не відомо, бо вони про це не пишуть офіційно та не публікують. Але вся інформація залишається в телефонних розмовах та месенджерах. Навіть в діалогах соціальних мереж, мобільних пристроях та приватних реєстрах. Користуючись навігатором, ми залишаємо інформацію про свій маршрут, – підкреслили спікери. – Навіть, якщо видалити свій аккаунт з соціальної мережі чи розірвати договір з банком, дані про вас будуть зберігатись та можуть бути використані в будь-яку мить. За останні два роки була вкрадена інформація про всіх клієнтів "Нової пошти" та виставлено на продаж 25 мільйонів логінів Gmail з паролями і т.д. Спеціалісти з безпеки зафіксували в першій половині 2018-го року витоки 7,7 мільярдів записів з персональними та платіжними даними по всьому світі, - каже директор Інституту постінформаційного суспільства.

В Китаї систему Великих Даних використовує влада

Іншим міфом звичайні користувачі вважають те, що проаналізувати дані про всіх неможливо. Нібито їх настільки багато, що в світі не знайдеться стільки дослідників.

— Інтернет, в якому ніколи нічого не пропадає, навіть написане один раз залишається назавжди, дозволив збирати величезні досьє на людей та компанії. Причому, більшу частину інформації ми публікуємо в Інтернеті саме на сайтах, блогах, соціальних мережах. Всі ці відомості отримали назву Великі Дані. Знання цих даних дозволяє встановлювати, як поводить себе людина в тій чи іншій ситуації, на що вона реагує сильніше за все. Це діє як на окремих людей, так і на групи в кілька десятків чи тисяч осіб. Володіння Великими Даними дозволяє впливати на поведінку людини. В Китаї цю систему використовує влада. Державні установи роблять рейтинг громадянина, і від цього залежить влаштування на роботу, отримання іпотеки та в якій школі буде навчатись твоя дитина, - зауважує доцент кафедри захисту інформації Вінницького національного технічного університету Олеся Войтович.

"Маніпулювати можна всіма і кожним окремо"

На зустрічі прозвучало, що за роки війни ми вже звикли до різного роду фейків та тролів в соціальних мережах. Фейкові новини можуть бути, як позитивні так і негативні. Більшість вважає, що маніпулювати можливо лише слабохарактерними та малоосвіченими людьми. А решта має вроджений дар відрізняти брехню від правди.

— Маніпулювати можна всіма і кожним окремо. Ще раніше Геббельс казав, що дайте мені газету, радіо та телеграф, і я перетворю націю на свиней. Більшість методів впливу на поведінку людей використовують неусвідомлені процеси в мозку людини. Вплив відбувається миттєво, і люди не помічають його присутність. Свої реакції вважають свідомим вибором. Маніпуляція свідомістю є у всіх сферах життя. Різноманітні цінності пропагують через освіту, мистецтво, літературу і т.д. В політичний сфері пропагують імідж кандидата та його ідеї через рекламу, - каже пані Войтович.

Багато хто вважає, що соціальні мережі абсолютно безпечні, всі ними користуються і вони нікому не загрожують. Насправді всю інформацію, яку викладають в соціальних мережах, можуть використати проти вас сторонні люди, спецслужби, колектори, злодії, роботодавці тощо.

За статистикою, половина пограбувань будинків в світі відбувається після того, як злодій вивчив сторінку жертви в соціальних мережах. Навіть невинна фотографія кішки може сказати про добробут людини. Якщо кішка коштує 500 доларів, це скаже, що людина заможна. Можна дізнатись, де людина працює, самотня чи має велику родину, яке в неї хобі тощо.

Соціальні мережі зберігають інформацію, доступ до яких мають спецслужби. Якщо в Україні для того, щоб отримати дані в мережі Фейсбук, потрібні судові рішення США та України, то в РФ на законодавчому рівні з 2015-го року всі ця інформація вільно надається ФСБ. Тому мати аккаунти в мережах "Вконтакте", "Майл.ру" та "Одноклассники" небезпечні. Таким чином, всі ваші дані та переписки будуть доступні російським спецслужбам.

— Навіть улюблені усіма тести на кшталт "На якого кіноактора ти схожий?", " Чи яка країна світу підходить саме для тебе?" несуть велику загрозу злиття інформації. ФСБ РФ використовує тести для збору інформації про користувачів. На основі відповідей створюється психологічний портрет з урахуванням зв'язків та ролі в спільноті. Після цього боти на певні категорії людей подають фейкові новини, наприклад, фейк про заборону виїзду за кордон чоловікам до 45-ти років. І це подається від імені "експертів", "сусідок" тощо, - говорить координатор волонтерського руху "Бойові бджоли"Лариса Полулях.

Прості паролі легко зламувати

І останнім міфом роботи в Інтернеті є те, що пароль є незначною дрібницею. Часто ставлять всюди однакові паролі, частіше за все – це номери телефону або дні народження. В хакерів є такий жарт: "Якщо знаєш, коли народилась онука, то знаєш пароль до фінансів головного бухгалтера на виробництві".

Найпопулярнішими паролями є "qwerty" (перші 5 літер англомовного позначення клавіш на клавіатурі - ред.) та легкі послідовності цифр. Проблема в тому, що ці паролі знають всі. Для надійності паролів треба використовувати великі і малі літери, цифри, різноманітні символи, робити пароль з понад 8-ми символів. Але зараз будь-який пароль зламати легко, тому його бажано змінювати раз на місяць, або хоча б раз на квартал.

Читайте також, У Вінниці безкоштовні довідки продають за гроші

Фото: Антікор, Оленін Андрій