Зовсім скоро до осель православних вінничан завітає Святий вечір, а тому кожна господиня замислюється над тим, як приготувати найсмачнішу кутю. Саме кутя з давніх-давен вважається найголовнішою стравою на столі напередодні Різдва Христового. Наша кореспондентка дізнавалася у вінничан секрети та традиції приготування різних видів куті, які існують на території Вінницької області. Детальніше на Vlasno.info.
Кожне місто та село Вінниччини готує кутю за традиційним рецептом, він відрізняється у кожної господині лише смачними добавками та густотою. Господиня сама обирає, який їй та її родині рецепт більше подобається. Головне правило, яке потрібно пам'ятати під час готування – «Знай міру». Бабусі, які вже незлічену кількість разів готували кутю застерігають вінничанок - не додавайте всі смаколики одразу. Пояснюють: з додаванням різних солодощів можна втратити справжній смак куті, а то й взагалі її зіпсувати.
Наприклад, у Барському районі кутю полюбляють у рідкому вигляді з додаванням різних смаколиків – сухофруктів, цукатів, желе, горішків, политих карамеллю. Найцікавіше, що у Барському районі збереглися традиції приготування пшениці для куті: її потрібно перетирати, як мак та горіхи у макітрі.
А от у Ямпільському районі також збереглися традиції пращурів – домогосподарки використовують власноруч вирощену пшеницю. Спочатку сіють на городі, доглядають за нею, коли вона достигла, збирають, тоді ж висушують, а потім вибирають лише найкращу для куті. Перед тим, як перетирати пшеницю у ступці, її потрібно замочити. У ступці її потрібно оббити, просушити, провіяти, промити у воді, і аж на цьому етапі пшеницю потрібно помістити в окріп, довести до кипіння й чекати, коли вона приготується. Для урізноманітнення страви додають кольоровий мармелад, кольорову висипку для печива.
У Погребищенському та Калинівському районах збереглися усталені традиції пращурів: приготовану кутю та узвар необхідно поставити на покуть (куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави, та місце біля нього), але у тих, у кого немає такого місця зараз, ставлять у ящик із сіном, заздалегідь підготованим, в кімнату під образами. Коли її несуть у баняку до призначеного їй місця, промовляють: Іде кутя на покуття, а квочечка - кво-кво. Такий вислів потрібно повторювати весь час, коли несуть кутю, але потрібно йти присідаючи. Тоді ж на місці її потрібно перехрестити. Кутя має там деякий час простояти, вистигнути.
Забирати кутю з покуті повинні найменші у будинку із словами: іде кутя з покуті, а квочечка – кво-кво. Верх куті, за традицією, збирають та віддають усьому живому надворі: собакам, котам, пташкам, курям. Іншу частину куті вже можна використовувати для приготування страви. Але перед тим, як додавати саму пшеничну кашу – має у макітрі все бути готове – мед, горіхи, мак, вода, цукор, халва, все, що забажаєте.
Зазвичай, кашу для куті готують у співвідношенні каші та води 1:2, а от у Погребищенському районі готують відразу рідку кашу – 1:5. Також, рідким роблять мак. Наприклад, у Мурованих Курилівцях взагалі люблять заправляти кутю узваром. Узвар готують із сушених слив, груш, яблук, і кутю подають холодною.
Рецепт традиційної куті з пшениці
Для приготування традиційної куті вам знадобиться:
- пшениця - 2 ст.;
- мак – 1 ст.;
- волоські горіхи – 0,5 склянки, йдеться про подрібнені;
- родзинки або що забажаєте – 180 г;
- мед – 150 - 180 г;
- сіль – щіпка.
Приготування:
1. Зерна пшениці гарненько промийте і замочіть у холодній воді, бажано на ніч. Вранці знову промийте їх, воду злийте.
2. Залийте зерна пшениці водою у співвідношенні 1:2 і варіть на слабкому вогні 3-4 години, періодично помішуючи.
3. Мак промийте в холодній воді, а потім запарте його на кілька годин. Процедіть через марлю. Розітріть мак у кавомолці або пропустіть через м'ясорубку, можете також розтерти в макітрі (зазвичай до маку додають цукор).
4. Родзинки замочіть в гарячій воді на 10-15 хвилин, потім процедіть.
5. Змішайте пшеницю, мак, родзинки, горіхи і мед в мисці, додайте дрібку солі й поставте готову кутю у холодильник. Подавати її потрібно холодною.
Читайте також: Кладовище «імені Папіча» і «Візовий центр ДНР»: хто змінив Google-мапу Вінниці
Фото: umoloda.kiev.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів