Зараз знову гостро стало питання цькування школярів один одним. І вперше поняття булінгу ввели на законодавчому рівні, повідомляє Vlasno.info.

Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили. Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію спричиняючи: неадекватне сприймання себе; негативне сприймання однолітків; неадекватне сприймання реальності та девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

У групі ризику може опинитися будь-яка дитина, яка відчуває, що занадто вирізняється із загального кола своїх однолітків. Підґрунтям для глузувань може стати руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості або навіть особливості характеру теж можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно. Всі ці риси не обов'язково, але можуть призводити до булінгу.

Реалії нашого сьогодення резюмують той факт, що наслідки булінгу виходять далеко за межі школи та шкільного двору, тому держава доклала суттєвих зусиль для корегування законодавства в даній сфері. У січні 2019 року Президент України підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу", яким визначається поняття булінгу та передбачається адміністративна відповідальність за нього.

Документом вперше в українському законодавстві визначається поняття "булінг" – моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.

Зокрема, визначаються механізми протидії цьому явищу, серед яких: покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу; на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

Штраф за булінг встановили на рівні 850-1700 гривень або громадські роботи 20-40 годин. Якщо цькуванням займається група осіб або ж порушення було вчинене повторно протягом року – штраф складе 1700-3400 гривень або громадські роботи на строк 40-60 годин. При цьому в разі, якщо порушниками є підлітки у віці від 14 до 16 років, законом визначено такі ж міри покарання, але їх будуть накладати на батьків або опікунів.

Також встановлено штраф для керівника установи освіти, якщо він не повідомить Національну поліцію про факти булінгу. Санкція передбачає штраф 850-1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Документ також визначає право освітнього омбудсмена перевіряти заяви про випадки булінгу і одержувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загальної кількості випадків булінгу в навчальних закладах за певний період.

Таким чином сьогодні законодавство фактично сформовано, але залишається найголовніша психологічна проблема – активне бажання протистояти боулінгу та головне, щоб дане бажання було не у правоохоронних органів, не у фахівців закладів освіти, та не у законотворців. Питанням майбутнього своєї дитини повинні переймались найзацікавленіші у цьому – батьки. Але фактично, ми все ще соромимось відстоювати наші права та права дитини. Тому – найбільша проблема у наших головах та у психологічній, а не юридичній здатності захищати свої права. Якщо ми будемо надіятися та вірити в те, що нас захищатиме держава в особі уповноважених органів, до того часу фактично наші права будуть порушуватись, нас будуть робити жертвами, а ми мовчазливо продовжуватимемо обурюватися новими формами цькування. Разом з тим в умовах сьогодення ми маємо усі необхідні механізми для захисту від булінгу в усіх його проявах, єдине що залишається це психологічна воля та бажання змінювати наше життя.

Регіональний центр з надання БВПД у Вінницькій області знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 82. Адреси розташування центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги по Україні, можна переглянути тут. Єдиний всеукраїнський телефонний номер 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Фото: dniprograd.org
Інфографіка надана БВПД у Вінницькій області