Одними з найбільш розповсюджених питань до юриста – є питання, що стосуються спадщини. Рано чи пізно з ними стикаються більшість громадян. Отже, що таке спадкування? Згідно українського законодавства спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Про це Vlasno.info повідомляють у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Вінницькій області.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки (за винятком, визначеним ст. 1219 Цивільного кодексу України), що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, місцем відкриття – останнє місце проживання спадкодавця чи останнє місце реєстрації спадкодавця. У випадках не встановлення місця проживання спадкодавця, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна чи рухомого майна.

Доступ до права спадкування: з чого почати?

Перше, що необхідно зробити спадкоємцям, це, звичайно, звернутися до нотаріуса, який буде вести справу про спадщину, за місцем відкриття спадщини. Причому зробити це варто якомога швидше. До чого такий поспіх? Спадщину потрібно прийняти в певний термін (про це трохи пізніше), інакше не обійтися без позовних заяв до суду. Всі спадкоємці, які звернулися до нотаріальної контори, повинні будуть подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо серед спадкоємців є частково недієздатні, або неповнолітні діти, заяву за них повинні написати поручителі (батьки, опікуни).

Справу про спадщину може бути відкрито тільки в одній нотаріальній конторі, у населених пунктах, де немає нотаріусів , заява про прийняття спадщини подається уповноваженій на вчинення нотаріальних дій посадовій особі органу місцевого самоврядування.

Документи для вступу в спадщину:

Крім заяви, необхідно буде надати нотаріусу цілий пакет документів, склад якого може кардинально мінятись в залежності від виду та обсягу спадкової маси, а також від виду спадкування.

До базових документів можна віднести:

- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- паспорт спадкоємця та його реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- довідку про причину смерті, якщо причина у свідоцтві про смерть не вказана;
- документи, що підтверджують факт родинних відносин спадкоємця з померлим(свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, тощо);
- довідку з ЖЕКу про реєстрацію/останнє місце проживання померлого;
- форма №3 із ЖЕКу за адресою проживання померлого;
- документи, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно;
- при наявності –заповіт.

Так, вступ в спадок по заповіту припускає наявність двох важливих паперів: самого заповіту (завіреного нотаріально) та довідки про те, що даний заповіт не змінювався і не було складено новий.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини(часом відкриття спадщини-є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою). Якщо спадкоємець протягом 6 місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини , він вважається таким, що не прийняв спадщину. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як 3 місяці, він продовжується до 3 місяців.

У разі пропущення 6 -місячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

- на підставі рішення суду про встановлення додаткового строку достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Черговість спадкування: хто за ким?

Для початку давайте згадаємо, що являє собою черговість спадкування. При спадкуванні за законом спадкова маса переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік / дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. До спадкоємців другої черги відносяться повнорідні та неповнорідні брати і сестри заповідача, а також його бабусі і дідусі з обох сторін.

Для того щоб повністю прояснити ситуацію, розглянемо її на конкретному прикладі. В одній квартирі довгий час проживали заповідач (жінка, мати двох повнолітніх дітей, які з нею не жили) і спадкоємець другої черги (сестра). Після смерті спадкодавця спадкоємець другої черги залишився проживати в квартирі, оплачувати комунальні рахунки, проводити поточний ремонт — тобто, прийняв спадщину фактично. Кому ж у цьому випадку повинна дістатися квартира: дітям жінки, давно живуть далеко від неї, або рідної сестри, яку фактично можна вважати самим близьким заповідачеві людиною?

Відповідь на це питання проста: згідно із законодавством України, пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Ніякі фактори: спільне проживання, прописка в квартирі, фактичне прийняття спадщини — не вплинуть на перерозподіл спадкової маси на користь спадкоємця другої черги в обхід першою. Спадкоємці першої черги можуть абсолютно спокійно звертатися до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і протягом шести місяців квартира перейде у їхню власність.

Фактичний вступ в спадок: іноді без суду не обійтися

Найчастіше людина, яка прийняла спадщину фактично, тобто, почавши або продовжуючи нею користуватися після смерті заповідача, не замислюється про те, що спадкову масу все ж таки необхідно переоформити на себе і вступити в права спадкування на законних підставах. Подача позовної заяви про вступ у спадщину, яке вже було фактично отримано, також дуже поширена в судах практика. Шанси виграти подібну справу досить великі, якщо знову ж представити судді достатню кількість паперів, що підтверджують фактичний вступ в спадок.

Необхідні документи представлені таким списком:

Чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна (документи, що підтверджують факт зробленого ремонту, купівлю техніки, забезпечення збереження рухомого і нерухомого майна, оплачені рахунки за комунальні послуги).
Документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат (квитанції з виплати кредитів, погашенні боргових розписок, чеки з аптек).
Будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

Зверніть увагу! Успадковане нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Свідоцтво про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення 6-місяців з дня відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Оподаткування спадщини

Об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені) та другого (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) ступенів споріднення , оподатковуються за нульовою ставкою.

Інші спадкоємці сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якого об'єкта спадщини, що ними успадковуються.

Регіональний центр з надання БВПД у Вінницькій області знаходиться за адресою:м. Вінниця, вул. Пирогова, 82. Адреси розташування центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги по Україні, можна переглянути тут. Єдиний всеукраїнський телефонний номер 0-800-213-103(цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Читайте також: Неякісний ремонт автомобіля: куди звертатись вінничанам.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш _Telegram.

Фото: tsn.ua