Українське суспільство поволі робить поворот у сприйнятті домашнього насильства. Люди вже не сприймають лайку і бійку в хаті, як сімейні справи, які чужих не стосуються. Законодавчі зміни в Україні поєднуються з громадською активністю. Незалежно від занять і вподобань кожна небайдужа людина може допомогти постраждалим від домашнього насильства. Як це зробити? Активні чоловіки і жінки розповіли про досвід поширення інформації в соціальних мережах і в реальному житті. Про це повідомляє Vlasno.info.

– Я поширюю інформацію, щоб люди знали, домашнє насильство, фізичне чи моральне приниження – це ненормально, – розповідає Марія Довжин-Бондаренко.

Марія – мама і дружина військового. Вона відвідує поранених у госпіталі, допомагає родинам ветеранів. Багато часу займає сімейний бізнес. Але жінка знаходить кілька хвилин, щоб поінформувати своє коло друзів у соціальних мережах.

– Серед моїх знайомих нема сімей з домашнім насильством, - каже Марія. - Але серед знайомих знайомих – є. Я знаю, що у Вінниці є сім'ї, де жінку морально принижують і б'ють. Я перепощую на свою сторінку і в "мамські групи" статті про домашнє насильство, бо рано чи пізно постраждала людина збагне, що щось в її житті йде не так. Важливо зрозуміти, «не так» насправді називається «домашнє насильство» і з ним не можна миритись. Інформація може стати до поштовхом до змін у чиїйсь долі.

– Корисною є інформація, до кого можна звертатись, де знайти допомогу, приклади людей, які змогли врятуватись і подолати жахливі наслідки насильства, – вважає менеджерка освітніх програм Галина Рудик. – Я поширюю статті про притулок для жінок, які постраждали від домашнього насильства. Він працює у Вінницькій області вже рік, і жінки можуть там перебути якийсь час в безпеці разом з дітьми. Це конкретна допомога у ситуації домашнього насильства для жінок.

Іван Іщенко, підприємець і батько, перепощує інформаційні дописи, бо знає, що проблема точно існує. Знає від людей, які постраждали.

– Якщо комусь ця інформація допоможе, буде супер, – каже Іван.

Ірина Кононова – культурна менеджерка і громадська активістка. Вона невтомна в організації мистецьких і просвітницьких акцій. Однак тема домашнього насильства завжди у фокусі в житті Ірини.

– Я мала сама гіркий досвід в родині. Тепер намагаюсь використовувати кожну можливість, щоб домашнє насильство було подолане. Вважаю, що в дописі про домашнє насильство завжди треба писати визначення. Нагадувати, що домашнє насильство – не тільки фізичні дії, ляпаси та побої. Є психологічне, сексуальне та економічне домашнє насильство. Позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними – це економічне насильство. Перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати, заборону навчатися – це теж економічне насильство. Заборона бачитись з друзями, родичами, розповідати про свої проблеми – психологічне насильство Люди часто не розуміють, що живуть в насильстві. Думають, що домашнє насильство – тільки про подружжя. Але це і про стосунки літніх родичів з дітьми та онуками. Якщо дорослі діти психологічно принижують батьків поважного віку, а буває доходить і до бійки – це домашнє насильство.

– Я поширюю інформацію в соціальних мережах і намагаюсь підтримувати жінок, які звертаються до мене по допомогу. Домашнє насильство – не тільки жіноча проблема. Чоловіки теж можуть бути постраждалими. Але до мене більше звертаються жінки. Іноді через когось. У нашому місті є жіночий клуб, який ми створили разом з активними жінками. Родичка, подруга приходить на жіночий клуб і розповідає, ось у моєї сусідки така проблема. Вона хотіла б розлучитись, бо далі не може терпіти. Але де взяти гроші на правову допомогу? В таких випадках намагаюсь знайти всю можливу інформацію. В першу чергу, даю телефони гарячих ліній. 0 800 500 335 – загальнонаціональна, 116 123 – з мобільного, 0 800 75 04 75 – у Вінницькій області. Важливий телефон - єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103. Ці телефонні лінії допомагають постраждалим зорієнтуватись у ситуації, дізнатись про організації, які надають допомогу.

– Я вважаю, що кожна дія в подоланні домашнього насильства важлива, кожен крок і кожне слово. Це потворна проблема і подолати її можна тільки разом.

Читайте також: «Ми маємо разом вигрібати з цього» – вінницька волонтерка.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Головне фото: fakty.com.ua