Виділені на 2015 рік кошти з державного бюджету на апарат Вінницької облдержадміністрації викликали небувалий ажіотаж. Адже сума цих коштів у 178,5 мільйонів гривень стала найбільшою серед усіх державних адміністрацій. Одразу ж заговорили про «президентське лоббі». Хоча минулого року Вінницька ОДА теж отримала найбільше грошей — 166 мільйонів 948,9 тисяч гривень. Але тоді цю подію обділили увагою.

Щоб заспокоїти тих, хто всюди бачить політичні інтриги та підступи, варто було лише відслідкувати видатки на утримання Вінницької ОДА з держбюджету за попередні роки. Виявляється, Вінницька облдержадміністрація майже завжди займала друге місце по сумі виділених коштів на виконавчі органи влади. Наприклад, з 2010 по 2013 рік при Президенті Януковичі Вінницька ОДА отримала 109 мільйонів 378,1 тисячі гривень, 107 мільйонів 791,6 тисяч гривень, 126мільйонів 120,6 тисяч гривень та 149198, 6 тисяч гривень відповідно, та посідала друге місце після Харківської. На третьому була Київська ОДА, на четвертому – Одеська, зі схожою сумою. «Аутсайдерами» при Януковичі були облдержадміністрації Волині – до 93 мільйона 460 тисячі гривень у 2013 році, Херсонської області – до 90 мільйонів 888,7 тисяч гривень та Чернівецької області – до 67 мільйонів 936,8 тисяч гривень.

Дуже схожа ситуація була й при Президенті Вікторові Ющенкові – завжди Харківська ОДА найкраще фінансувалась, після неї йшла Вінницька ОДА. Щоправда, третє місце «виборювали» то Київська, то Одеська ОДА. Найменше давали тим же держадміністраціям — Чернівецькій, Херсонській, Волинській, плюс до них приєдналась й Закарпатська ОДА. Виключення мав тільки 2008-й рік, коли 23-27 липня сталося стихійне лихо і підтопило кілька областей. Тоді найбільше отримали ті ОДА, регіони яких найбільше постраждали від стихії. Наприклад, на Івано-Франківську ОДА дали 1 мільярд 33 мільйони 845,9 тисяч гривень, на «завжди бідну» Чернівецьку — 581мільйон 758,4 тисячі гривень, Львівську — 359 мільйонів 104 ,4 тисячі гривень, Тернопільську — 182 мільйони 493,7 тисячі гривень, Вінницьку — 175 мільйонів 906,4 тисячі гривень. Субвенцію з державного бюджету надали також Івано-Франківській та Закарпатській областям. А найменше тоді отримали Волинська, Херсонська, Рівненська облдержадміністрації. Щоправда, якщо відняти суму наданих субвенцій, знову ж таки "лідером" стає Харківська ОДА, а за нею традиційно йдуть Вінницька та Київська.

За президентства Леоніда Кучми у 2004 році Київській ОДА вдалося очолити список "найбагатших" держадміністрацій. Видатки ж на облдержадміністрації решти років була схожі на попередні. Тільки на третьому місці опинилась Одеська, а не Київська ОДА.

В перші роки незалежності окремі пункти видатків на виконавчі органи влади не прописувались. Але навряд чи вони суттєво б відрізнялись від сьогоднішніх. Адже кількість виділених коштів залежить від кількості чиновників, що працюють в області. Найбільше районів якраз і нараховується у Харківській та Вінницькій областях — 27, а значить, і чиновників там працює найбільше. До того ж, на Харківщині, окрім райдержадміністрацій є 7 міських рад, а на Вінниччині — 6. Тому Харківську ОДА зазвичай забезпечували краще. Одеська область має 26 районних та 7 міських адміністрацій. У Київській та Полтавській областях рівна кількість районів — 25, але на Київщині дуже багато мерій — 13, тоді як на Полтавщині їх тільки 5. Зрозуміло, що найменш "забезпечені" області мають найменше адміністрацій: Чернівецька — 11 районних та 2 міських, Закарпатська — 13 та 5, Волинська — 16 та 4, Херсонська — 18 та 3 відповідно.

Тож, найбільш профінансовані державні адміністрації іноді потребують більше коштів, ніж це передбачено бюджетом. Залишається сподіватися, що реформи місцевого самоврядування та децентралізація зроблять недоречними усі претензії щодо виділених бюджетних коштів. Адже обраховуватись вони будуть по іншій схемі.