Синє небо перед очима, штурвал у руках та докладені зусилля, аби виконати поставлене завдання — у вінницькій бригаді транспортної авіації тривають планові польоти. Літають, крім досвідчених офіцерів, і курсанти із Харківського національного університету Повітряних Сил. Чого навчають підростаюче покоління льотчиків, чи вдається їм авіаційна справа та як справляються із завданнями у небі вже досвідчені офіцери — дізнавалася кореспондентка Vlasno.info.
На аеродромі постійно то злітає, то сідає авіаційна техніка: на цей раз задіяні транспортні літаки Ан-26 та вертольоти Мі-8. Такі польоти — планова підготовка льотного складу авіаційної бригади.
Олег Нечипорук
– У авіації все має бути планово, аби не було надзвичайних та неприємних випадків, – розповідає командир військової частини полковник Олег Нечипорук. – Готуємо як авіаційний склад, так і вертолітну ескадрилью. Цього року у нас проходять стажування курсанти-штурмани на літаках Ан-26. Курсанти закінчують програму підготовки у районі аеродрому, далі переходять до польотів по маршрутах, курсанти-вертольотчики навчаються виконувати поки елементарні речі: висіння, польоти по колу тощо. Офіцери виконують більш складні завдання: зараз виконувалися польоти на гранично малих висотах — для того, аби не потрапляти у зону дії радарів у районі проведення антитерористичної операції.
Підготовка, розповідає командир, відбувається від простого до складного: спочатку вчаться злітати та сідати, потім переходять на польоти у обмеженій зоні видимості, аби можна було літати у складних метеоумовах, а потім переходять до польотів по маршруту, а далі — більш складна підготовка, яка потрібна для десантування, перевезення особового складу тощо.
Командир наголошує, що підготовка льотного складу — це дуже коштовна річ, оскільки правильно витримані висота та швидкість польоту — це людські життя. А про те, який має бути справжній пілот, командир відповідає коротко:
– Сміливий, відважний, розумний, красивий.
Олександр Сікорський — курсант Харківського національного університету Повітряних сил, навчається на п'ятому курсі, через півроку, у грудні він випускається із вишу у якості штурмана транспортної авіації. Із таким прізвищем, як то кажуть, сам Бог велів підкорювати небо (Ігор Сікорський — видатний авіаконструктор, який створив перший у світі літак — прим.ред.) Станом на сьогодні у Олександра — 140 годин нальоту на транспортному літаку Ан-26. Після завершення навчання планує бути у складі бригади транспортної авіації.
Олександр Сікорський
Штурман — це член екіпажу, який відповідає за орієнтування у повітрі, прокладає шлях по напрямку, стежить за дотриманням висоти, напрямком польоту. Все це контролює саме штурман та допомагає командиру екіпажу. Також на його плечах і бойове застосування: десантування, бомбардування. Досі Олександр виконував ці ж завдання під наглядом, але тепер все зробив самостійно.
– Я небо люблю із дитинства, із 14 років займався парашутним спортом, 150 разів стрибав із парашутом, тому і вирішив іти в авіацію — продовжую свій шлях в небо. Емоції, коли я у небі, розкішні, – ділиться Олександр Сікорський. – Сьогодні я виконував тренувальний політ по колу самостійно, вже вдруге. Мене нарешті випустили у небо самого як штурмана. Скарг наче не було, все вийшло. Вміння ще не достатньо міцні, оскільки досвіду замало, порівняно із досвідченими штурманами авіації, але, кажуть, є перспективи, тому вчуся, стараюся.
Такі польоти відбуваються у бригаді транспортної авіації щотижня: літають і вдень, коли небо безхмарне та ясне, і вночі, коли наступає темрява. Завершуються польоти ген за північ. Все це — заради вдосконалення навичок, тримання пілотів у тонусі та забезпечення належних професійних якостей вартових безпечного українського неба.
Фото та відео Людмили Кліщук
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter