Шостого грудня в Україні відзначають День Збройних сил України. Редакція Vlasno.info вітає усіх військових зі святом! І бажає мирного неба над головами та рідної землі під ногами!

Про те, як змінилася армія протягом останніх чотирьох років, кореспондент Vlasno.info запитав у командира 9-го батальйону 59 окремої мотопіхотної бригади Сергія Котенка. Комбат постійно знаходиться у вирі воєнних дій, що тривають на Сході нашої держави.

комбат Сергій Котенко, фото: gayrayrada.gov.ua

— Сергій Леонідович, ви людина, яка бачить військове життя зсередини протягом останніх чотирьох років. Як ви оцінюєте стан української армії: якою вона була у 2014 році, і якою стала сьогодні?

— Повністю підтверджую слова Президента, який наголошує, що армія стала на голову, а то і дві, вища, на 100% професійніша. Наприклад, спочатку, коли нас вчили воювати паперово, на картах, ніхто не вмів застосовувати те все на практиці. А нині колишні сержанти стали командирами рот. Ми навчилися приймати рішення, навчилися завдавати супротивнику значної шкоди. І він часто відмовляється від своїх попередніх задумів, і це однозначно.

фото: real-vin.com

— Як змінювалося за ці роки укомплектування, чого не було три роки тому, а що є нині?

— Якщо пам'ятаєте, коли формувався 9-й батальйон, у 2014 році, на сесії обласної ради махали бронежилетами, пластинками. То сьогодні батальйон озброєний досить потужно. Він є одним із найнадійніших батальйонів у Збройних силах України. Ми укомплектовані досить потужною зброєю. Хлопці, які з нею мають справу, показують високі показники. Вони все вміють і знають, а що не знають, швидко вчаться, якщо приходить щось новеньке. І, навіть, останні розробки "Корсар" й інші у нас вже є на озброєнні, хлопці чудово володіють цією зброєю.

фото: myvin.com.ua

— Наскільки ваші бійці забезпеченні обмундируванням, харчуванням й іншими засобами, необхідними для армійського життя?

— Багато що тут змінилося на краще, але ще є над чим працювати. Бо не усе ідеально. Але, якщо порівнювати 2014 і 2018 - це небо і земля.
Харчуванням ми забезпечені на 100%. Але дуже раді волонтерській допомозі. Не тому, що хлопці недоїдають, а тому, що волонтерська допомога – це часточка домашнього тепла, яке несуть солдатам волонтери. А це досить важливо.

— На якому рівні за ці роки рівень волонтерської допомоги?

— Він набагато знизився, більше, ніж на 50 відсотків. Залишилися з числа волонтерів лише ті, які до кінця розуміють свою справу, розуміють, що перемоги без них не буде.

— Які ще проблеми сьогодні турбують керівництво 9-го батальйону, над чим ще варто працювати?

— Не до кінця ще викорінена система радянського управління, яка в більшості своїй шкодила. Це, наприклад, паперова волокіта. Майже не діє система, коли усі повинні працювати на солдата, на командира взводу. Ще дуже тяжко у нас ламається отой принцип, що як тільки людина відірвалася від солдата, від командира взводу, стала на ранг вище, все, вона не стає помічником командиру взводу, чи солдату, а стає начальником, перевіряючим. Тобто, ще залишилось багато перевіряючих, але немає помічників. Це головна "болячка", яка ще залишається у ЗСУ.

фото: myvin.com.ua

— Можна почути нарікання про зловживання алкоголем деякими бійцями, які несуть службу в зоні ООС. Як з цим у 9-му батальйоні?

— Ми перейшли той режим в 2015 році, коли приходило досить таки багато хлопців, у яких, або не витримувала психіка, або були інші причини. І вони зловживали спиртними напоями. Проте, шляхом природного відбору у нас усунуте таке поняття, як "аватари". На сьогоднішній день батальйон показує одні з кращих показників по укомплектуванню кадрами. Бо, дійсно, зменшилась кількість "аватарів", і таких у нас знайдеться до одного відсотка, не більше. Але, ми з ними довго не церемонимося.

— Який термін служать ваші бійці? Чи є ті, хто в батальйоні від самого початку? Хто повернувся після того, як тут уже служив?

— Ті, хто прийшов до нас під час мобілізації 2014, мають право заключати піврічні контракти. Є військовослужбовці, які заключають 3-річні, або ж однорічні контракти. Відсотків 20 у нас тих, хто уже служив в батальйоні, звільнився, побув "на гражданці" і повернувя до нас назад.

фото: myvin.com.ua

— Гірке питання, але під час війни воно, на жаль, актуальне. Це питання втрат. Якими вони були у вашому батальйоні?

— Про втрати завжди важко говорити. Вони в батальйоні були, і це виключно бойові втрати. У нас загинуло 13 чоловік. Більшість з них полягли під Маріуполем. Це населені пункти Водяне і Комінтерново.

— Четвертий рік триває війна. Чи відчувається серед бійців втома – моральна, фізична?

— Є люди з різною витривалістю. Для того, щоб хлопці краще відновлювалися, вважаю, потрібно трохи збільшити час їхнього перебування з родинами. А так, в цілому, хочу сказати, що морально-психологічний стан підрозділів на високому рівні.

фото: myvin.com.ua

— На даний час ви відпочиваєте, чи несете службу на фронті?

— Зараз ми знаходимося знову на нульовому рубежі на Луганському напрямку.

— У день свята Української армії, щоб ви хотіли побажати українським воїнам?

— Однозначно – віри в перемогу, віри в те, що вони єдині з народом, і що збройні сили – це відвага, мужність і чесність. Щоби кожен український воїн відповідав цим чеснотам.

Читайте також: загиблому АТОвцю дружина присвятила проникливі вірші 

Фото: vin.gov.ua; myvin.com.ua;real-vin.com; gayrayrada.gov.ua