Як врятувати малі міста України за допомогою креативних індустрій, говорили на форумі в місті Тульчин Вінницької області. Були запрошені провідні спікери з України, Литви та Португалії. Адже представники українських міст перейматимуть європейський досвід впровадження проектів культурного розвитку. Отже, 7-го та 8-го червня відбувся форум «Культура та креативні індустрії – як основа розумної стратегії розвитку малої території». Учасниками конференції стали представники креативної, культурної та туристичної індустрії невеликих міст України абсолютно всіх регіонів, від Луганської до Львівської областей, від Вілково до Славутича, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

На форумі навчали використовувати місцеві культурні та історичні об'єкти для вирішення проблем з фінансами та інфраструктурою. А для цього, приміром, зробити культурні та історичні пам'ятки головною візитівкою міста.

– Якщо ми з Вами будуємо шлях, який проходить неподалік старовинної споруди, маємо прораховувати можливість скорегувати дорогу таким чином, щоб виникла можливість інтеграції споруди в життя громади. Саме навколо цього має формуватися інфраструктура та розвиватися малий і середній бізнес. Для цього необхідно розуміти роль культурного ресурсу. Отже, з одного боку, потрібні експерти-практики, які можуть не лише дати ідею, а й реалізувати її, перетворивши культурний ресурс на економічний. З іншого – політична воля керівників даної території, – зазначила директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.

Головною темою форуму були децентралізація. Говорили, які вона відкриває можливості та перспективи для культурного розвитку міст. Саме культура, як зауважували більшість експертів, є головний шанс для відродження великих та малих міст.

– Тульчин раніше був найбіднішим у Вінницькій області, – каже Тульчинський міський голова Валерій Весняний. – Кілька років тому ми поїхали за досвідом до Східної Німеччини, де побачили колись також занедбане містечко Райнсберг. Щороку це невеличке містечко на кілька місяців перетворюється на оперну столицю. Вони вирішили робити акцент не на економіку, а на культуру. Оперний open-air у Райнсберзькому палаці є дуже престижним у Європі. Тепер у них навіть з'являються конкуренти. А тепер і наш Тульчин вже знають не по якихось заводах, а завдяки опері, Палацу Потоцьких та Леонтовичу.

Велику увагу в розвитку грантових проектів та креативних ідей спікери приділяють стейкхолдерам (фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність – ред.), тобто інвесторам та молодим особам, які є агентами змін в громадах.

Пройшла презентація брендингу території, для реклами своїх історико-культурних ресурсів. Та чи потрібен місту логотип та бренд. Особливо захоплюючою була лекція арт-директора туристичного порталу Zruchno Travel Дмитра Буланова. Він також є членом Асоціації Індустрії Гостинності України, співавтором туристичного бренду України та куратором курсу Айдентика в Projector. Розповідав про брендинг міста Запоріжжя. Яким чином від був зроблений, про кольорову гаму тощо. А також, як він буде виглядати на сувенірній продукції та мерчовій складовій (футболках, кружках, блокнотах та іншому).

Своїм досвідом поділились представниці Литви та Португалії. Професорка та координаторка навчальних програм Креативне підприємництво у Бізнес-школі Вільнюського університету (Литва – ред.) Юрате Черневічюте показала на прикладі своєї країни, яким чином треба використовувати свій історико-економічний ресурс. В своїй презентації «Творче планування в сільських регіонах Литви» розповіла про село Наісаі. В ньому проживає лише 600 людей, а зараз – це головний туристичний напрямок Литви. Там побудований древній язичеський пантеон балтів, постійно проходять різноманітні фестивалі, пов'язані з національною культурою литовців.

Архітекторка, доктор філософії Марінанна Коррейя представила свій стартап «Реальне та віртуальне відвідування Європейської Всесвітньої спадщини». Вона разом зі своєю командою каталогізує замки Європи, починаючи з Іспанії та Португалії. Розказала про досвід подання грантових заяв.

– Міф, що культура – це щось зовсім відірване від економічних та індустріальних питань. Навіть ті, які зараз розвиваються, як економічна галузь, зовсім не можуть існувати без екскурсій та культури. Бо це додатковий заробіток. Ще 20 років тому в Україні культурним пам'яткам не надавали значення. Звертали увагу на якийсь завод і ставили людей в залежність. Або ти працюєш на тому заводі, або ні. Зараз ми починаємо нову концепцію мислення та розбудови. Ми вирішили вкладати не в завод, а в розвиток людей, в історичні особливості того чи іншого містечка. Протягом останніх двох років Тульчин ожив, в першу чергу, за рахунок культурного проекту, – по закінченню розказав Міністр культури України Євген Нищук.

Закінчився перший день семінарів обговоренням істотної підтримки культури українськими та європейськими грантовими фондами. Зокрема, Українським культурним фондом та програмою ЄС «Креативна Європа».

Загалом захід зібрав представників 50 громад та адміністрації і 8 малих міст, які взяли участь в конкурсі «Малі міста - великі враження». На конференції відбулись презентації кращих практик Європейського Союзу з розвитку культурного та туристичного потенціалу малих міст України. Також лекції з брендингу території за участі кращих спікерів з України. На конференції представлені проекти з популяризації культурного надбання невеликих міст країн Європейського союзу, Східного партнерства та України. А також напрацювання рекомендацій щодо використання історико-культурного туристичного ресурсу міст, як чинника їхнього економічного розвитку у рамках децентралізації.

В Україні 52 відсотки населення мешкає в малих містах, які мають однакові нематеріальні проблеми: негативний приріст населення та відсутність можливості самореалізації. Завдяки реформі децентралізації, яка впроваджується з 2014 року, значно поліпшилися фінансові можливості громад. Але концентрація фінансових потоків спрямована на вирішення проблем, які є видимими: в першу чергу – це дороги та інфраструктура. І дуже часто місцеві керівники не можуть відповісти на питання.

Читайте також: на Вінниччині вже другий день звучить опера просто неба.

Фото: Андрій Оленін