Стильні шкарпетки з Полтавщини купують навіть у Франції та Данії. Європейським компаніям до вподоби, що якісні шкарпетки можна замовляти тут дрібними партіями, а не контейнерами, як у Китаї. Як невеликому підприємству вдалося вийти на європейський рівень, дізнавалась кореспондентка Vlasno.info.

Щоб подолати шлях до європейського споживача, підприємству "Прем'єр Сокс" знадобилось 3 роки. Саме стільки тривали перемовини, перевірка документів, сертифікатів та інші процедури, які переконали європейських замовників у гарній якості продукції.

— Їх представники перевіряли усе, зокрема, й безпеку праці. Цікавила навіть довжина хвостика нитки, яка не мала перевищувати 5 міліметрів, інакше партія вважалась браком. Зате ми навчились працювати за всіма європейськими стандартами, - згадує засновник компанії "Прем'єр Сокс" Олег Хардін. - Звісно, якісна продукція повинна виготовлятись із якісної сировини. Тому у нас визнані та надійні постачальники. Зазвичай нитки ми імпортуємо із Індії та Узбекистану. Їх теж перевіряють при ввезенні в Україну. На митниці зазвичай беруть проби цих ниток. Мають з кожної величезної бобіни намотати певну кількість метрів. Уявіть, скільки часу це займало. То тепер наші хлопці беруть з собою електродриль. І намотують на нього нитки. Такий собі лайфхак для тих, хто теж стикнеться з такою ситуацією.

За словами Олега Хардіна, європейські партнери перевіряли й наявність сертифікатів та рівень якості обладнання наших постачальників.

— Звісно, їх цікавило, звідки і яке у нас обладнання. І яке програмне забезпечення ми купуємо для станків. Та багато іншого. А тепер ми співпрацюємо з данською мережею "Jusk" і французькою "Ашан". І наші шкарпетки продаються у всіх країнах, де працюють ці мережі. До речі, у всьому світі шкарпетки купують кожні три секунди. Це один з найбільш ходових товарів, - зауважує засновник компанії. - Мабуть, тому я і почав ними займатися. Адже людина майже половину свого життя проводить в шкарпетках. Дехто навіть спить у шкарпетках. На нашій фабриці жартують: "Якщо перед сном одягати наші шкарпетки, то сни будуть кольоровими". До речі, український споживач любить яскраві шкарпетки, а у Європі надають перевагу однотонним.

На підприємстві можна замовити будь-якій дизайн шкарпеток. Це можуть бути, за бажанням, навіть логотипи компаній. За словами засновника фабрики, деякий час їх підприємство випускало продукцію з героями діснеївських мультфільмів.

– Для цього пройшли дуже довгу процедуру і заплатили величезні кошти, щоб отримати відповідну ліцензію. Лише угода з компанією має понад сто сторінок. Ліцензія обійшлась у кілька десятків тисяч євро, аудит від компанії — у дві тисячі євро, - згадує Олег Хардін. - Але попрацювали так рік, і вирішили ліцензію не продовжувати. Адже для сучасних дітей персонажі Уолта Діснея не є настільки добре знайомими. Сучасні діти наразі надають перевагу не Скружду Макдаку, а Свинці Пеппі.

На кожному станку програмується колір і візерунки, тобто, остаточний варіант вигляду шкарпетки. З'ясувалось також, що перед складанням в пару та пакуванням шкарпетки прасують.

– Як бачите, робимо це на спеціальних прасувальних станках, - розповідає працівниця Тетяна. - Вистачає кілька хвилин, щоб шкарпетка була попрасована. У нас тут є чотири "ноги", і поки натягнеш четверту, першу вже треба знімати. Тому все відбувається дуже швидко. Головне, бути пильним, щоб руки не обпекти.

Олег Хардін зауважує, що проблема з кадрами є найбільш актуальною на їх фабриці. І сподівається, що на їх підприємстві введуть європейську практику укладання контрактів з працівниками. Тоді можна буде розраховувати хоч на якусь кадрову стабільність:

— На жаль, в Україні немає таких навчальних закладів, де готували б спеціалістів для роботи на нашій фабриці. Тому усіх працівників ми навчаємо самі. Іноді стається так: відправляєш когось навчатися, вкладаєш у це великі кошти, а працівник, отримавши кваліфікацію, виїжджає за кордон. Адже українське законодавство дозволяє звільнитись протягом двох тижнів. А на навчання нового фахівця йде близько року.

Наразі на підприємстві працевлаштовано близько 300 людей. І вони отримують зарплату вище середньої в цій сфері. Крім того, панчішна фабрика є однією з бюджетоутворюючих для Мачухівської ОТГ, на території якої знаходиться. Бюджет об'єднаної громади отримує понад мільйон гривень ПДФО (податок на доходи фізичних осіб).

– Співпрацю фабрики та об'єднаної громади можна ставити всім у приклад, – наголошує радник з комунікацій Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування Юрій Ісаєв. – Крім того, підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом дало можливість підприємству ще краще розвиватись та збільшувати потужності. А Мачухівська ОТГ має ще більші надходження до бюджету. Завдяки цьому там запускаються нові проекти та покращується інфраструктура.

Близько 15 відсотків продукції "Прем'єр Сокс" йде на експорт. Зокрема, у Данії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі.

Довідково:

За даними Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької облдержадміністрації, в області обсяги експорту товарів у січні–травні 2019р. становили 636,7 мільйонів доларів США, а імпорту – 262,6 мільйонів доларів США.
Зовнішньоторговельні операції з товарами суб'єкти господарювання області здійснювали з партнерами із 128 країн світу. В експорті товарів значна доля належить Індії (11,1% загальних обсягів експорту), Польщі – 10,5%, Китаю – 7,9%, Туреччині – 6,3%, Білорусі – 5,7%, Єгипту – 5,6%, Румунії – 4,6%, Іспанії – 4,1%, Італії – 3,6%, Німеччині – 3,1%, Нідерландам – 2,8%, Молдові – 2,5%, Алжиру та Російській Федерації – по 2,2%. Експортні поставки найбільше зросли до Азербайджану, Алжиру, Бангладешу, Великої Британії, В'єтнаму, Вірменії, Греції, Ірландії, Іспанії, Казахстану, Китаю, Киргизстану, Кореї, Кувейту, Лівії, Нідерландів, Малайзії, Палестини, Португалії, Румунії, Сомалі, Тунісу та Японії. Одночасно суттєво зменшились обсяги експорту до Беніну, Гонконгу, Джибуті, Ємену, Індії, Індонезії, Іраку, Ірану, Йорданії, Мавританії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Оману, Сербії, Сингапуру, Узбекистану, Фінляндії та Шри-Ланки.

У січні-травні 2019 р. з Вінниччини було експортовано 1056,3 т м'яса великої рогатої худоби, 14,7 тис.т молока і молочних продуктів, 2123,9 т масла вершкового та інших молочних жирів, 269,3 т сирів, 816,3 тис.т зернових культур, 1684,4 т круп зернових, 2172,3 т насіння соняшника, 240,3 тис.т олії соняшникової, 52,7 тис.т цукру білого, 128,1 тис.дал горілки, 25451,7 м3 лісоматеріалів оброблених та 2670,5 т прокату чорних металів. Імпортовано на Вінниччину 331,3 т м'яса великої рогатої худоби, 132,0 т м'яса свиней (свинини), 42,0 т м'яса і субпродуктів домашньої птиці, 150,7 т кондитерських виробів з цукру, 7630,7 т продуктів переробки нафти, 54780,0 т портландцементу, 3085,0 т вугілля кам'яного, брикетів і аналогічних видів твердого палива, 41,2 т медикаментів, 56,3 тис.т добрив, 14,4 тис.шт шин для вантажних автомобілів, 4186,1 м3 плит деревноволокнистих, 4596,4 м3 лісоматеріалів оброблених, 1010,5 тис.м2 тканин різних видів, 13921,4 т прокату чорних металів, 300,9 т труб з ливарного чавуну і чорних металів, 156,8 тис.шт машин пральних побутових, 3118 автонавантажувачів, 222 холодильники, морозильники побутові, 89 машин сільськогосподарських, садових для обробки ґрунту, 702 трактори, 27 комбайнів зернозбиральних, 4299 автомобілів легкових, 52 автомобілі вантажні та 38 автомобілів спеціальних.

Читайте також: В Одесі випускають власні тролейбуси з низькою підлогою.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Фото: Тетяна Щербатюк