У Вінниці вшанували пам"ять підполковника Центру спеціальних операцій "А" Андрія Долгова — на фасаді школи, у якій він навчався, відкрили меморіальну дошку, передає Vlasno.info.

Поріг школи №35 він переступив у 1986 році. Класна керівниця Вікторія Чайка розповідає, що Андрій був надійним другом та старанним учнем.

– Був душею класу, – пригадує Вікторія Василівна. – Займався кікбоксингом, завжди прагнув вищих показників в усьому.

Здобувши вищу освіту у Вінницькому державному педуніверситеті імені Коцюбинського, пішов у армію. В лавах Cлужби безпеки України Андрій перебував із 1995 року. Пройшов шлях від прапорщика в СБУ до офіцера спецпідрозділу «Альфа». У 2012 році мав відрядження в Ірак, охороняв Посольство України.

Із початком антитерористичної операції на Сході України брав участь у численних спецопераціях в АТО. Сьомого жовтня 2016 року 41-річний Андрій Долгов трагічно загинув при виконанні службових обов'язків, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність. Деталей загибелі не розголошують, називаючи це службовою інформацією.

Колега Андрія пригадує, що він перевівся із Києва у вінницьке управління у 2003 році. Виконували разом завдання на Сході.

– По своїй суті це була людина, яка ніколи не зупинялася на досягнутому. Завжди хотів бути кращим, професійно підготовленим, інших заставляв працювати, не стояти на місці, розвиватися, – пригадує Анатолій. – Основна його риса характеру, як на мене, - це надійність. У ньому всі завжди були впевнені: і в побуті, і при виконанні спеціальних завдань. На нього завжди всі могли покластися та знали, що все буде в порядку. Був компетентним та професійно підготовленим.
– Як так сталося, що професійно підготовлена людина пішла із життя? – запитую.
– Наша робота пов'язана із ризиками. Ми про це знаємо. Ми завжди готові до цього. Як би ти професійно не був підготовленим, бувають обставини, які опиняються вище професійної підготовленості. Не все залежить від професійності. Якби залежало все від неї — жертв було би менше або взагалі не було б.

Дружина Андрія, Олена, під час своєї промови звернулася до учнів 35-ої школи.

– Він був чудовим батьком, чоловіком, другом, навіть дідусем встиг стати. Був відчайдухом, дуже сміливим, веселим. Так само як і ви навчався у школі — грався, сміявся, ходив на дискотеки та залицявся до дівчат. А потім побачив мене, 22 роки ми прожили разом довго та щасливо, але, на жаль, не до кінця життя, – каже Олена. – Хочу сказати, що завдяки стінам цієї школи, яка створила фундамент його характеру та гарту, він виріс таким чудовим чоловіком. Я хочу, щоб мій чоловік був для вас прикладом мужності, чесності, справедливості. Пам'ятайте та не забувайте його. Я пишаюся тим, який був у мене чоловік, а ви гордіться тим, що тут виріс справжній офіцер Андрій Долгов.

На меморіальній дошці Андрій зображений із букетом польових квітів. Таким його побачила художниця Леся Шиденко у своїй творчій роботі. Цей твір і запозичили для увіковічнення його пам'яті на рідній школі. Також на дошці — емблема Центру спецоперацій "А" та гасло спецпідрозділу: "Життя Батьківщині! Честь нікому!".

Фото Людмили Кліщук