Родини військовослужбовців Вінницького гарнізону об'єднались для вирішення житлового питання. У червні автобус із вінничанами-безхатченками відправиться до Києва, повідомляє Vlasno.info. До столиці вони повезуть звернення, яке планують вручити особисто заступнику Міністра оборони Олегу Шевчуку. Поїдуть до міністерства не лише дорослі, але й діти, які роками поневіряються по чужих кутках.

– Ми стоїмо на черзі з 1999 року, – каже дружина військовослужбовця Вінницького гарнізону мати трьох дітей Леся Тютюнник. – Весь час живемо на валізах. Постійно доводиться переїздити. За 19 років наша родина змінила близько десятка квартир.

Леся Тютюнник — координатор ініціативної групи дружин військовослужбовців Вінницького гарнізону. Напередодні Великодніх свят група ініціювала обговорення житлового питання. Дружини і матері військовослужбовців, що не мають власного житла, зібрались у Будинку офіцерів. Як зрушити житлове питання з мертвої точки пропонували і безквартирні військові пенсіонери.

У переліку вимог у зверненні до заступника Міністра оборони: закупівля житла для військових на вторинному ринку, виділення коштів на реконструкцію будівель Міноборони під житло та звільнення керівників департаментів Міністерства оборони, відповідальних за зрив закупівель з будівництва житла для військових Вінницького гарнізону.

Квартирні аутсайдери

– Ситуація із житлом у Вінницькому гарнізоні сьогодні кричуща, – каже Леся Тютюнник. – З року в рік вона лише погіршується.
В нашій державі, на жаль, житло простий військовий може отримати хіба що посмертно або отримавши важку травму чи каліцтво.

Дружини військовослужбовців зауважують, статус військовослужбовця забороняє тим, хто носить погони, займатися будь-якими видами комерційної діяльності, тому заробити на власне житло бізнесом чи підробітками вони не можуть. Разом з тим, держава забезпечувати квартирами своїх захисників не поспішає. Аналогічна ситуація і з компенсаціями за належне житло: наприкінці 2016 року компенсацію за належне житло на загальну суму майже півтора мільйони гривень замість квартир у Вінниці отримали лише три вінницьких сім'ї військовослужбовців. Ще по одній сім'ї у Могилів-Подільському, Гайсинському та Козятинському гарнізонах.

– Неважко порахувати, такими темпами, коли компенсацію отримуватимуть по 6 родин на рік, житлову проблему можна буде вирішити через 432 роки, – порахувала Леся Тютюнник. – Хто до того доживе, коли на черзі перебуває 2 594 сім'ї.

Дружини військових направили відповідні листи до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і Міністра оборони України Степана Полторака. Підписались під ними близько 200 осіб. До приймалень Генштабу, народних депутатів, зокрема, Олексія Порошенка і Надії Савченко були направлені відповідні звернення. Майже рік тому звернення дружин вінницьких військовослужбовців зачитували навіть у Верховній Раді. Однак після опрацювання питання з Києва прийшла стандартна відповідь, а вирішення житлового питання так і продовжує буксувати.

– Це круговорот паперів у природі, – каже Леся Тютюнник і показує величезний стос паперів.

Злий умисел чи випадковість

Третього квітня дружини вінницьких військових були на прийомі у заступника Міністра оборони. Втім, слова урядовця їх зовсім не втішили. Цього року мають закупити лише шість квартир для родин військовослужбовців у Козятині. Вінниці в планах немає.
Минулого року українським військовим до Дня авіації виділили понад 400 квартир. Однак вінницькі військові до списку щасливчиків не увійшли.

Пані Леся зазначає, на початку 2017 року дев'ять квартир виділили бійцям Нацгвардії. Для співробітників СБУ у Вінниці зведуть будинок по вулиці Академіка Янгеля. Вже є розпорядження Уряду про виділення земельної ділянки під це будівництво. А військові Повітряних Сил знову безхатченки на невизначений термін.

Дружини військовослужбовців не виключають, що така патова ситуація із вирішенням житлового питання у Вінницькому гарнізоні невипадкова. Тендери на будівництво нового житла зриваються, кошти на закупівлю квартир на вторинному ринку або на реконструкцію будівель Міноборони під житло не виділяються.

Члени родин військових розповідають, не відбулось чотири закупівлі з будівництва житла, які оголошувало Міноборони.

– Коли закупівлі оголосили вперше, була подана лише одна пропозиція і все на тому закінчилося, – зазначає Леся Леонідівна. – Конкурс оголосили повторно на вісім квартир по Вінниці і Вінницькому гарнізону. Потім втретє – на дві квартири. Жодної пропозиції не надійшло.

Коли восьмого грудня 2016 року на сайті Прозорро з'явилось оголошення про конкурс на будівництво 81-квартирного будинку на території Вінницького гарнізону, дружини військових самі почали повідомляти будівельним фірмам про тендер, аби залучити їх до участі у торгах. Вартість тендеру — близько 41 мільйона гривень.

– У конкурсі брали участь п'ять будівельних компаній, – зазначає Леся Тютюнник. – Переможцем визнали Вінницьку будівельну компанію. Процес підписання договору між ТОВ і Міністерством оборони тривав з 10 січня 2017 року. На цей процес було надано 20 днів. З свого боку Вінницька будівельна компанія договір підписала, всі пункти узгодила, всі умови дотримала, банківську гарантію в 1% при сплатила, вчасно відправила підписаний договір до Міноборони. Однак, сьомого лютого на сайті Прозорро з'явилось повідомлення, що процедуру торгів відмінено, а закупівля не відбулась. Причина – неможливість усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. А саме, неукладення відповідальним виконавцем бюджетної програми у термін, встановлений законом, договору про закупівлю і ненадання його на оприлюднення.

Не на камеру військові пенсіонери, самі військовослужбовці і їх дружини кажуть, що сьогодні у Вінниці військовим не дають ні будувати, ні реконструювати, оскільки вільними залишились лише землі Міноборони. Всі на них зазіхають, оскільки фактично всі ці землі в центрі міста. Це великі території, де можна побудувати не один приватний житловий комплекс, на якому можна гарно заробити.

Житлова стратегія

Доки в Міністерстві випадково чи навмисно вирішення житлового питання вінницьких військових гальмують, родини військовослужбовців розробили свою стратегію. Перейняли її в інших регіонах. Під житло вирішили реконструювати будівлі Міністерства оборони, які сьогодні безпосередньо для потреб армії не використовуються.

Наразі розглянули лише кілька варіантів. Так, у своєму зверненні до Міністерства оборони під житло родини запропонують переобладнати будівлю біля педуніверситету по вулиці Замостянській, 23 загальною площею 1656 м кв, де колись розміщувався вузол зв'язку. На даний час у будівлі зайнятий лише другий поверх. Орієнтовна потреба на переобладнання під житло – 13 мільйонів 275 тисяч гривень. Тут можна зробити понад 40 квартир, кажуть активісти.

Як варіант розглянули і будівлю їдальні по Чехова, 14-А поряд з гуртожитком загальною площею 1101 м. кв. Орієнтовна потреба на переобладнання приміщення – 6 мільйонів 700 тисяч гривень.

Запропонували під житло і будівлю колишньої лабораторії у військовому містечку по провулку Антонова, 16 загальною площею 1958 м. кв. , де на 117 м.кв. проживає 4 родини, решта території вивільнено. На реконструкцію під житло необхідно понад 15 мільйонів гривень.

Як варіант розглянули і одноповерхову будівлю на території Штабу по вулиці Стрілецькій, 145, де був кінопрокат. Наразі ця територія заростає бур'янами.

– Якщо не хочуть будувати, то переобладнати те, що є, можна. Земель Міністерства оборони вистачає, – кажуть дружини військовослужбовців.

– Це лише у Вінниці така ситуація і нічого не можна зробити, – каже пані Леся. – В мене є розпорядження по Миколаєву, Одеській і Львівській областях, за якими виділені кошти на реконструкцію і будівництво на 2017 рік.В тих регіонах ці об'єкти є в переліку. На Вінницю ні копійки. Лише шість квартир по Козятину.

У Верховній Раді про військових не забули

З приводу житлового питання у Вінницькому гарнізоні представник Штабу Повітряних Сил зауважив, що доки країна матиме зовнішнього ворога, вирішувати соціальні проблеми буде важко. Разом з тим, запропонував членам ініціативної групи звернутись із пропозицією до начальника гарнізону, який двічі на місяць по вівторкам здійснює прийом з цих питань.

Представник Штабу також повідомив присутнім, що наразі внесені зміни у наказ 137, який регулює ці питання. Ознайомитися із його проектом можна на сайті Міноборони. Крім того, переглядають у Верховній Раді і інші законодавчі документи, які передбачають дотримання соціальних гарантій для військовослужбовців та членів їх родин.

Гуртожитки перевірять

Члени ініціативної групи, що об'єднала родини військовослужбовців Вінницького гарнізону, також вирішили провести ревізію військового житла і перевірити, хто там живе і на яких правах. За словами присутніх, у гуртожитках Міноборони живуть і співробітники поліції і СБУ, і рятувальники, житло винаймають люди, які не причетні до жодної з цих служб. Тоді як понад 2 тисячі родин військових вимушені постійно винаймати житло і платити чималі кошти за його оренду.

До слова підняли цього разу і питання по 9-поверховому гуртожитку по Стрілецькій, 20. Гуртожиток і досі вважають холостяцьким, хоча проживають у ньому сім'ї з дітьми. Люди не можуть приватизувати житло, оскільки паспорт гуртожитку знайти не можуть. Тож, родини військовослужбовців не виключають, що робиться це навмисно.

На пропозицію поїхати до Києва разом із дітьми, присутні на зібранні ініціативної групи представники родин військових сміялись скрізь сльози.

– Діти вже виросли.

– То беріть онуків, – пропонували активісти.

Всі охочі підписати звернення до заступника Міністра оборони України щодо можливостей вирішення житлового забезпечення родин військовослужбовців, можуть долучитися. Після Великодніх свят ініціативна група залишить звернення і списки із підписами у чергового Будинку офіцерів на першому поверсі.

Нагадаємо, житлова черга у Вінницькому гарнізоні не рухається понад сім років.

Фото з архіву Vlasno.info, відео Тетяни Куц