Після ухвалення декомунізаційних законів чимало українських міст пройшло шлях незворотних змін. Здебільшого це позначилося на ліквідації радянської символіки, об'єктів історичної пам'яті та назв населених пунктів і вулиць. На третій рік дії законодавства Вінниччина показує непогані результати подолання комуністичної спадщини. Вже стартувала, а також встигла закріпитися в пам'яті людей хвиля перейменувань та повернень історичних назв. Однак, на рівні районів іноді ця тенденція не є настільки однозначною.

Тому журналісти Vlasno.info розпочинають публікувати цикл статей, присвячених декомунізації регіонів області. Першим на черзі виступило місто обласного значення Козятин.

Реванш декомунізації

Вперше хвиля перейменувань торкнулась Козятина у середині 1990-х років. Здебільшого йшлося не про повернення історичних назв, а саме їх зміну, оскільки більшість сучасних вулиць виникли впродовж ста років.

Проте не обійшлося і без підігравання в русі тодішніх політичних тенденцій. Так, у 2003 році вулиці повернули ім'я одного з провідників «червоного терору» в СРСР Якова Свердлова. Підігравання настроям населення та брак політичної волі тодішньої місцевої влади не сприяли проштовхуванню нової назви, як це сталося у Вінниці минулого року з вулицею Максима Шимка.

Вулицю Свердлова в Козятині декомунізовували двічі

А справа складалася так: рішенням виконкому Козятинської міськради № 272 від 31.10.1995 року. було перейменовано ряд вулиць. Зокрема вул. Свердлова мала трансформуватися у вул. Івана Мазепи, а пров. Свердлова в пров. Івана Мазепи. Це положення остаточно затвердилося вже рішенням 5 сесії 22 скликання від 12.10.1995 року.


Наразі вулиця вже два роки вже як носить ім'я славетного гетьмана

У 1996 році міська рада затвердила Положення про перейменування вулиць. Але воно відразу ж викликало хвилі непорозумінь з боку представників різних політичних партій та течій, а також з боку простих мешканців. Чвари з'явилися водночас, оскільки положення про механізм присвоєння й перейменування топоніміки Козятина не виробили як слід.

Тому згодом це питання в котрий раз за ініціативою мешканців та місцевих депутатів знов повернулося на розгляд виконкому.
Екс-очільниця архіву Козятинської міськради краєзнавиця Зоя Вільчинська зазначає з цього приводу:

«Багато суперечок точилося по цьому питанню протягом 2003 року. Навіть деяким вулицям та провулкам була повернута їх початкова назва. Це стосувалося вулиці та провулка Свердлова, які були перейменовані в вулицю та провулок Івана Мазепи».


В 2003 році за ініціативою мешканців від 15.08.2003 та рішенням 11 сесії міськради від 17. 10. 2003р , кільком вулицям повернули старі назви. Адже, коли приймалося рішення про перейменування, з 275 осіб, що проживали на тодішній вулиці Свердлова в 1995 році, під зверненням підписалося аж 42 жителі. Тобто 15 %. З цього приводу в 2003 році до рішення 1 сесії 24 скликання від 23. 04 2002 було внесено доповнення до діяльності комісії з питань топоніміки і добавлено п. 5. 6, в якому зокрема йшлося про перейменування вулиць міста, де передбачалося «обов'язкове вивчення громадської думки шляхом, в першу чергу, проведення опитування через мешканців цих вулиць, широкого обговорення в засобах масової інформації».

Проте крапку в цьому питанні на щастя було поставлено півтора роки тому, коли 12.02.2016 року рішенням Козятинської міськради № 79-VІІ провулок та вулицю Свердлова перейменували на вічність пам'яті Івана Мазепи.

Козацтво замість Жукова

Однак лише тому Козятин залишався тривалий час заповідником комуністичної епохи. Наприклад, в місті після здобуття Україною незалежності, знаходилося чотири пам'ятників Володимиру Леніну. З них три знаходилося в районі станції «Козятин Пасажирський».

Щоправда, 2011 року їх кількість зменшилася на один: монумент біля приміщення козятинського вокзалу прибрала місцева влада під час реконструкції. От тільки вже у березні 2012 року в Козятині у скульптури «Ленін та діти» відпиляли тулуб та голову дівчинки і відрізали ноги Леніну.

Фото з соцмережі ВКонтакте спільноти «Тиждень»

Та й достояли інші скульптури лише до початку 2014 року, коли в країні завирував черговий Майдан.

Руїни одного з пам'ятників Леніну коло вокзалу Фото Влада Боднара

Перші постмайданні перейменування торкнулися міста ще навесні 2014 року. Саме тоді козятинчани декомунізували  вулицю Леніна та змінили її назву на Героїв Майдану. Одночасно цей топонім з'явився ледве не в більшості міст країни. Проте, на цьому перейменування в райцентрі фактично призупинилися аж на два роки до зими 2016.

Лише 15 грудня 2015 року міський голова Олександр Пузир підписав розпорядження «Про проведення громадського обговорення щодо перейменувань вулиць та провулків м. Козятина». Після цього сформувалася робоча група і закипіла робота.

Як не дивно, більшість складу робочої групи утворили чиновники міськради. Однак, робота з пошуку актуальних назв все-таки велася, хоч і метод був обраний якнайпростіший — передусім вшанувати князів та козаччину.

З оригінальних назв з'явилося кілька таких, яких не мав і обласний центр. Наприклад, вулиця червоного отамана Боженка стала носити назву філософа Сковороди, а колишня Комсомольська отримала честь закарбувати пам'ять Українських Січових Стрільців.

Вулиця маршала Жукова, наприклад без особливих «боїв» змінила назву на Козацьку.

Місцева мешканка Катерина згадує, що особисто в неї місцеві депутати спитали, підходить нова назва чи ні:

— Нас зібрали і спитали. Майже всі погодилися з перейменуваннями. Особисто я була за Козацьку, — каже жінка.

Попри це, у Козятині люди мають неабиякий пієтет до пам'яті тих військових частин, які відбивали місто у німців. Таким чином вулиці, названі на честь різних радянських гвардій нікуди не поділися з топоніміки міста, як і вулиця Матросова.


Зате місто поповнилося звичними вуху вінничанина назвами Князів Острозьких, Данила Галицького, Івана Виговського, Ігоря Сікорського, Володимира Антоновича. Того ж червоного Щорса козятинчани розміняли на Ярослава Мудрого. От тільки не всюди ще з'явилися надписи.

Нових табличок по вулиці Ярослава Мудрого поки що немає

Без Петлюри та поляків

Дивним чином на топоніміці Козятина не відобразилася присутність у місті славетного українсько-польського поета та музиканта Тимка Падури. Сам митець помер у 1871 році в маєтку свого друга Маркіяна Васютинського в Козятині. Поховали Падурру в Махнівці, а саму могилу змогли розшукати лише минулого року.

Попри роль, яку Падура відіграв у відносинах українців та поляків, місця на мапі Козятина для нього не вистачило, як і для поміщика Васютинського. Його прізвище так само пропонувалося для вшанування в топоніміці Козятина.

Лише вулиця Грушевського вже 20 років стоїть незмінно

— Васютинському наше місто завдячує чималими здобутками. Зокрема, саме через його клопотання Козятин став із села містечком, — роз'яснює директорка «Музею історії міста Козятин» Лілія Макаревич. — Він жертвував кошти на побудову залізничної лікарні, на його землях будувалася залізниця, яка дала життя місту. Проте, ані поміщикові, ані його другові, національному польському поетові Падурі не випала честь уславити місто. Можливо через їх національність, не знаю, оскільки до робочої групи не входжу.


Колгоспний провулок замість Тимка Падури відтепер носить ім'я козятинського атовця Вадима Наумова, якому встановили монумент.

Поруч із монументом атовцю нещодавно відкрилася ветеранська піцерія

З іншого боку ім'я етнічного чеха, який написав чимало кіносценаріїв та романів під псевдонімом Василь Земляк матиме честь замінити Клару Цеткін. Хоча, спочатку пропонувалося назвати вулицю просто Бузковою.

А вулиця колишнього військовика Фрунзе не встигла отримати назву Квіткова. В справу втрутилася місцева релігійна громада греко-католиків, які просто написали прохання вшанувати пам'ять митрополита Андрея Шептицького, від дня народження якого тоді виповнювалося 150 років.

Цікаво, що наразі новий храм УГКЦ будується на вулиці Пролетарській.

— Два роки тому ми не стикнулися з протистоянням, навпаки, було певне порозуміня із владою. Зараз питання перейменування Пролетарської поки що не є актуальним, — запевнив отець Антон Борис.


До нової назви місцеві люди не лише встигли призвичаїтись, але й вона їм більше подобається. Частина будинків вже навіть змінили таблички.
На жаль, жодну вулицю іменем Симона Петлюри в Козятині так і не назвали, хоча були пропозиції перейменувати Червоноармійську. Відтепер вона носитиме назву Незалежності.


Загалом, приємно радує те, що декомунізація триває, хоч їй іноді і бракує деякої креативності. Однак, зміна орієнтирів від назви на честь бандита Котовського до Володимира Великого не може не викликати оптимізму. А те, що у Козятині є, наприклад, вулиця Депутатська, радше викликає посмішку.

Нещодавно стало відомо про появу шести нових вулиць в межах козятинського дачного мікрорайону СТ «Вишенька». Вони отримали цього разу «історично нейтральні» імена: Південна, Горіхова, Лугова, Миру, Дачна, Місячна, що також є доброю ознакою.

Фото Богдана Новака