Територія, на якій розташувалося стародавнє місто Іллінці, заселялася людьми ще до скіфів та трипільців. Сучасне містечко не відрізняється від сусідніх якраз тим, що має багато мальовничих кутків і славиться видатними мешканців. Тобто є типовою перлиною в намисті Вінниччини, повідомляє Vlasno.info.

Наприклад, в Іллінцях знаходиться найбільша синагога в області. Окрім єврейської культури, районний центр Вінницької області займає культове місто в польській культурі, а точніше літературі. Справа в тому, що в Іллінцях народилися два відомі польско-українські поети—романтики — Тимко Падура і Северин Гощинський. І, хоча українці не часто згадують про них, польська громада області дуже пишається цим фактом.

Фото: illintsi.org.ua

Тимко Падура залишив настільки потужний слід в історії, що про нього досі ходять легенди.

Майбутній поет, революціонер та друг українського народу закінчив Іллінецьку парафіяльну школу. На жаль будівля її до нашого часу не збереглася. Продовжив навчання вже у Вінницькій гімназії. Згодом встиг побувати і в товариствах декабристів. На їх засіданнях він пропонував розглянути можливість незалежності майбутньої території України. Звісно, у випадку перемоги заколотників.

Наступним етапом боротьби було Листопадове повстання 1830 року, до якого поет ретельно готувався. Оскільки Падура був поетом, збирачем народної української творчості, то в нього визрів план, як долучити українське населення до ревоюційної боротьби. Він, навіть, псевдонім обрав собі «з народу» Тимко (справжнє ім'я мав Томаш).

Чоловік вирушає перед повстанням у далеку подорож. Перевдягається у звичайний селянський одяг, бере з собою народний інструмент торбан для більшої конспірації. Цікавим фактом є те, що поляк зміг не тільки вивчити українську мову, перекладати з неї, а й писав нею вірші. Чим дивував не тільки шляхтичів, а й звичайних селян. Метою його подорожей стало бажання розбурхати козацький старовинний дух. Він закликав простих кріпаків приєднатися до майбутнього повстання, з метою здобути волю не тільки для польського, а й українського народів. Проте його ідеї не знайшли відповіді в серцях людей.

Вінниччина дала не тільки життя митцю, але й прийняла його смерть. Падура помер 20 вересня 1871 року в Козятині. Поховали ж його у селі Махнівка (Комсомольське, Козятинського району), якій незабаром мають повернути стару назву.

Але найвидатнішим досягненням поета є створення другого по значущості після державного, польського гімну «Гей, соколи». Пісня і досі залишається досить популярною, відомою поза межами Польщі. Її використав Єжи Гофман у польсько-українському фільмові «Вогнем і мечем», знятому за книгою Генрика Сенкевича.

— Падура створив збірку поезій під назвою "Українки" (так він називав тексти на українську тематику), — говорить музикознавець Наталія Кушка. — Він дуже переживав за неї, бо вважав, що книжка не є надто популярною. Адже поляки нерідко сприймали його творчість негативно. Проте у Вінниці книгу зберіг у власній бібліотеці Олександр Руссановський.

Нагадаємо, на Вінниччині відроджуватимуть творчість автора популярної пісні «Гей, соколи!»«Гей, соколи!».

Організатор проекту «Культурно-туристичний центр Тимка Падури та Міжнародного фестивалю «Гей, соколи!» — «Медіа Центр «Власно».

Проект реалізовується за підтримки Українського культурного фонду та Вінницької обласної державної адміністрації.

Головне фото: Вікіпедія