Перший в історії показ кінофільму відбувся 28 грудня 1895 року в салоні паризького "Гранд-кафе", що знаходився на бульварі Капуцинок. На нього прийшло зо три десятки глядачів, що віддали за розвагу по одному франку. Першим загальнодоступним фільмом стала стрічка тривалістю 45 секунд під назвою "Вихід робочих з фабрики "Люм'єр" у Ліоні".

У Вінниці ж перший ілюзіон (тодішня назва приватних кінотеатрів) з'явився восени 1911 року.

— Перший ілюзіон називався "Амбрось". З часом він перетворився на відомий кінотеатр "Родина". Ілюзіони на той час були справою надприбутковою, тому лише за період з 1911 до 1913 року у Вінниці відкрилось п'ять стаціонарних та один літній кінотеатр, – розповідає очільник громадської організації "Історія Вінниці" Олександр Федоришен.

На жаль, збереглось замало документальних даних щодо репертуару перших кінематографів та реакцію глядачів на тогочасні фільми. Проте навіть з тих джерел, які є у архівах можна зробити висновок, що ілюзіони зберігали шалену популярність до 1919 року, але у полум'ї воєн відвідуваність значно впала, поновити її змогла лише радянська влада, бо більшість кінотеатрів використовувались як агітаційні майданчики.

Цікавим є те, що історії кінематографу у Вінниці початку 20 сторіччя присвячується окреме наукове дослідження. Книжка Миколи Мудраченка "Ілюзіон у Вінниці" розповідає про зародження у місті мережі кінотеатрів.

Нагадаємо, що у Вінницькій області існує власне фільмосховище. Комунальне підприємство "Вінницякіно" зберігає кіноплівки та проводить просвітницьку роботу.