Володимир Турбовець фото

На Вінниччині фермеру, який вивісив жовто-блакитний прапор, погрожували фізичною розправою

15 серпня 2016, 08:35

До Дня прапора кореспондент Vlasno.info розповідає, як вперше у Вінницькій області вивішували синьо-жовті стяги у селах та районах

Василь Шпичка
Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

На Вінниччині фермеру, який вивісив жовто-блакитний прапор, погрожували фізичною розправою

  Василь Шпичка   Додати коментар


До Дня прапора кореспондент Vlasno.info розповідає, як вперше у Вінницькій області вивішували синьо-жовті стяги у селах та районах

Жителі села Бабчинці Чернівецького району, після того як самовільно повісили синьо-жовтий стяг біля сільського будинку культури, встановили біля нього цілодобове чергування. До ранку грали в більярд, шахи та шашки, чатували, щоб ніхто не посмів його зняти.

– 28 квітня 1990 я зі своїми друзями, Володимиром Синчишиним, Василем Писарським, Володимиром Гоцуляком, та племінниками Олександром Стадніком та Сергієм і Олександром Ковалями піднесли біля Бабчинецького будинку культури синьо-жовтий прапор. Підняли його біля дороги на 12-метровій щоглі. Тієї ж ночі зняли на конторі колгоспу ім. 40-річчя Жовтня червоно-синій прапор УРСР, – розповідає ідейник акції Леонід Козачун.

Ефект від піднятого прапора був вражаючим. Все село гуло, що Леонід Козачун з рухівцями підняв бандерівський прапор. Вже на другий день в село прибув наряд міліції, який очолював Анатолій Ніжновський.
Леонід Козачун фото

– Влада швидко зреагувала на наші дії. З Могилів-Подільської прокуратури прийшов припис про негайне зняття блакитно-жовтого стягу. Ми відповіли так: «Ми, члени Бабчинеського осередку Народного Руху України, вказуємо Могилів-Подільській прокуратурі на те, що синьо-жовтий прапор є прапором українського народу та Української Народної Республіки, яку більшовики знищили в 1919 році. Також повідомляємо, що інформаційний стенд «Рух інформує» і синьо-жовтий прапор, який піднятий біля стенду є майном Бабчинецького осередку Народного Руху. І якщо на те майно буде посягання, то ми, рухівці, будемо його захищати до останнього подиху», – згадує Леонід.

19 серпня 1991 року в село з Чернівецького райвідділу прибув наряд міліції з вимогою зняти синьо-жовтий прапор.

– Від них лунали погрози, що ми, рухівці, скоро всі будемо на Соловках. Пізніше була отримана непідтверджена інформація від одного працівника КДБ, що в разі перемоги путчу, влада мала дуже жорстоко поквитатись з нами. Так, голову Могилів-Подільської міськрайонної організації та тодішнього голову Могилів-Подільського міськвиконкому мали засудити до смертного вироку, а інших рухівців до позбавлення волі на великі строки, – додає Леонід Козачун.

Наступним населнним пунктом, де над людським помешканням замайорів жовто-синій стяг, було село Брицьке Липовецького району. 8 травня 1990 року місцевий фермер Володимир Турбовець першим в районі підняв прапор на телевізійній антені власного будинку.

– Я був членом Української Гельсінської групи, тому мав можливість придбати жовто-синє полотнище хоч і без герба, але якісно виготовлене, підняв його над власним будинком. Односельці сприйняли цю подію по-різному. Місцевий голова колгоспу та голова сільради, районна влада вимагали зняти прапор, однак я сказав, що зніму лише тоді, коли такий замайорить над сільрадою, – каже Володимир Турбовець.

29 грудня цього ж року біля приміщення Липовецької райради відбулась акція за участі Володимира Турбовця та Сергія Слободянюка з вимогою заборони суміщення двох посад першого секретаря компартії та голови райради і підняття національного прапора біля райради, яку тогочасне керівництво проігнорувало.

– Ми самостійно підняли жовто-блакитне знамено. Нам погрожували фізичною розправою, обзивали фашистами і бандерівцями та «гарячі голови остудив» капітан міліції Семен Наконечний який поводив себе дуже коректно та витримано. Цей прапор до сьогодні зберігається в районному архіві, – розповідає Володимир.

Фото надане Василем Шпичкою


  Василь Шпичка   15 серп. 2016 Друк Коментарі

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення