Сьогодні у Вінниці в книгарні "Є" відбудеться презентація нового роману Олексія Чупи під назвою "Акваріум".

Нагадаємо, на минулих вихідних письменник був учасником фестивалю "Artgnosis: new stage". Журналіст Vlasno.info розпитав митця про місце української літератури в світі.

— Олексію, головний герой твого нового роману "Акваріум" на прізвище Шенколюк має зв'язок із теперішнім президентом України Порошенком?

— Ні, абсолютно ніякого. Сам роман я написав під впливом подій в Білорусі у 2010 році — так званої "Площі" в Мінську і подій в Україні 2011 року. А закінчення наявне і в прізвищі Лукашенка, який є його прототипом.


— Як ти вважаєш, чи матимуть спільний простір східнослов'янські літератури і культури в майбутньому?

— Українську літературу в майбутньому чекає величезний успіх. Найкраща література народжується в критичних умовах. Також поруч знаходиться Росія, яка колись розвалиться. В свою чергу це призведе до кризи світосприйняття. Слідом за Росією Білорусь дуже швидко змінить зовнішньополітичний вектор. Зараз ця країна знаходиться взагалі в законсервованому стані протягом чверті століття. Я думаю, що вони залишатимуться пов'язаними в майбутньому.

— Наша занепокоєність всіма навколо, ці квіти під посольствами, вони мали місце в минулому, але наскільки це впливатиме на майбутнє?

— Українці повертаються до анархічного ведення господарства. Так сталося, що в нашому національному характерові є риса: ми довіряємо собі, але не довіряємо нашій обраній еліті. Я був скептично налаштований з приводу майбутнього як України, так і українців. Але ми за два роки створили альтернативні міністерства освіти, оборони. Люди взяли на себе функції держави, вони її переросли зараз і очолять колись.

— Головні герої твоїх романів є маргіналами — безхатченками, мігрантами, наскільки ймовірним є варіант, що зараз люди можуть відкинути комплекси, вийти і змінити нарешті цю жорстоку реальність?

— Це цілком можливо. Дійсно, в моїх книгах присутній замкнений простір, в якому борсаються якісь маргінали. Але питання в індивідуальності. Я от захотів, і вийшов, а він залишився. В цьому й річ.


— Ти ставив собі за мету зруйнувати творчістю негативний образ "мешканців Донбасу"?

— Звісно вони далекі від ідеальності, нерідко є обмеженими, але не тому, що якісь розумово відсталі. Так просто склалося, що вони в широкому загалі мало чим цікавляться, не виїжджають за межі області. Я на цьому не наголошую, але те, що пишу стосується не тільки "донбаситів" і "донбасяків", а всіх українців. Я не хотів цей регіон спеціально описувати, просто так склалося, що в двох книгах "Бомжі Донбасу" та "Казках мого бомбосховища" він присутній.

— Чи може українець з Донеччини бути не гіршим українцем, ніж мешканець іншого регіону?

— Українець залишається українцем незалежно від регіону, де він народився: на Галичині чи в Криму.

Фото: dialoginfo.org


— Чи існує для тебе проблема двомовності?

– Це не проблема, а дар Божий. Ми від народження розуміємо дві мови. Мовного питання для мене не існує, розмовляючи російською я вивчив українську і пишу нею, бо мені це подобається. Моєю метою є донести певну інформацію. Двомовність — це справа зміни одного-двох поколінь. І державі давно варто цим зайнятись.

— Чи цікавляться українською літературою в Європі?

— Ми зараз є епіцентром уваги. Їм цікаво дізнатись, що в нас дійсно відбувається. Не менш важливим є подання подій художньою мовою. Що можна додати, якщо найпопулярнішу у Східній Європі премію "Angelus" цього року отримав Сергій Жадан?

Олексій Чупа — український двомовний поет та письменник. В результаті війни на Сході був змушений покинути Донеччину у 2014 році. Стипендіат програми "Gaude Polonia" (Польща, 2015). Автор трьох поетичних збірок і чотирьох романів.

В рамках фестивалю "Artgnosis: new stage" до Вінниці завітав Сергій Жадан, а також гурт «Zapaska».


Фото Богдана Новака