На минулорічних місцевих виборах Володимир Барцьось пройшов до Вінницької обласної та міської рад. Проте обрав обласну, де мав досвід праці в якості прес-секретаря екс-голови облради Сергія Свитка. Про це повідомляє Vlasno.info. За нетривалий час перебування на цій посаді він започаткував низку законопроектів. Зокрема, це створення заповідника "Батіг", визнання Вінницькою облрадою ОУН та УПА борцями за незалежність України, робота над декомунізаційними законами, а також декілька екологічних ініціатив.

— Володимире, де ти саме отримав освіту?

— Я закінчив Історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету. Тривалий час був в аспірантурі на кафедрі Історії України, досліджував національне відродження 1980-х та початку 90-х років. За умови, якщо з'явиться більше вільного часу, планую продовжити наукову роботу.

— Коли розпочалася твоя політична кар'єра?

— Фактично з Помаранчевої революції, коли я вступив до партії "Народний Рух України". Вийшов з партії в 2009 році, а наступного року приєднався до ВО "Свобода", бо тоді вже стояв на чітких націоналістичних позиціях. В лавах цієї сили я пройшов Революцію Гідності. До Вінницької обласної ради вперше в житті я потрапив також у складі "Свободи".

— Твій вихід зі "Свободи" — це був свідомий вибір, чи не так?

— Це був свідомий вибір. Про нього я написав у своєму зверненні. Головною причиною стало невиконання партійної вказівки, яку я вважав неправильною, ненаціоналістичною. Тобто такою, що не відповідала свободівським передвиборчим деклараціям — це голосування за кандидатуру Олійника.

Фото Влада Боднара

— Наскільки актуальною для тебе є тема політв'язнів в сучасній Україні?

— Просто я знаю, що таке політичні репресії. В період Революції Гідності я також був підозрюваним, пережив обшуки. Тому моїм моральним обов'язком стали відповідні кроки на захист інших політв'язнів. Юрій Павленко — це мій товариш, допомагати йому я вважаю обов'язком. Явище політичних вибіркових переслідувань в Україні взагалі має коріння в режимі Януковича.

— Екологічні питання, які ти підіймаєш, що ти в них вкладаєш?

— Кожен націоналіст мусить мати екологічний світогляд, спрямований на збереження чистоти природи, де мешкає його нація. Інакше людство зайде в глухий кут. Я став автором ініціативи в обласній раді стосовно міжрегіонального Джуринського отрутомогильника. Вважаю, що він є своєрідною ганьбою області і потенційною загрозою нового екологічного лиха.

— Якою зараз виглядає ситуація навколо вінницького парку "Хімік"?

— Ця територія тривалий час була занедбана і такою наразі залишається. Парк повернули на баланс міста Вінниця. Є низка пропозицій щодо майбутнього його розвитку. До мене звернулися мешканці Замостя з проханням відстояти зелену зону без будь-яких забудов і врахувати їх пропозиції. Взагалі я вважаю, що подібного роду низові ініціативи громади потрібно вітати і підтримувати. В місті не так і багато місць для відпочинку.

— Вінницька національна поліція, яка має прийти на місце старій міліції може змінити обличчя міста?

— Я вважаю, що поліцейська реформа, яка проводиться в Україні є намаганням реформувати. Ми бачимо, що реально командний склад не змінився. Люди, які займали серйозні посади залишилися. Якщо органи не очистити також зверху, то відбудеться деморалізація молодшого складу, що прийде на зміну. Загалом напрямок є правильним, але імітація реформи може залишити зокрема у Вінниці все так, як воно було до того.

Головне фото Ірини Басенко