Громадські активісти села Заозерне Тульчинського району Вінниччини наразі готують документи для відправлення представнику Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Шевкі Аджунеру. Документи стосуються діяльності екологів та громадськості, пов'язану з "Вінницькою птахофабрикою", яка входить у компанію "Миронівський хлібопродукт" (МХП). Про це Vlasno.info повідомив прес-секретар громадської організації "Екодія" Андрій Гарасим. 

– Ми влаштували акцію під офісом ЄБРР у Києві 29 вересня, адже ЄБРР є найбільшим іноземним надавачем кредитів компанії МХП, – говорить він. – А у активістів та представників місцевих громад назбиралось багато скарг та претензій до МХП.

Активісти підготували плакати " ЄБРР: підтримуй громади, а МХП", "Європейським інвестиціям — європейські стандарти", "Артезіанська вода — для людей, а не для курей" та інші.

– Така акція — це шанс достукатися до банку, розказати йому про проблеми місцевих громад, – зауважує координатор з розвитку громад громадської організації "Екодія" Тамара Харчилава.

А представник "Екодії" та мережі "Бенквоч" Владлена Марцинкевич додає, що вони хочуть, щоб агрохолдинг дотримувався політики ЄБРР та стандартів Європейського Союзу щодо прав громад. І щоб критично налаштовані представники громад не зазнавали тиску.

За словами громадської активістки із Заозерного Оксани Базелюк, вона якраз і відчуває такий тиск:

– Навіть після нашої акції піднявся ґвалт щодо моєї поїздки у Київ. Дзвонили у міській відділ освіти Ладижина: "Що вона робить у Києві на своєму лікарняному?". Хоча я писала на цей день заяву без збереження заробітної плати. Але довелось ще й пояснювальну записку писати моїй керівниці, завідувачці дитсадка. Останнім часом багато перепон чиниться. Моєму чоловікові навіть сказали по телефону, щоб ми взагалі у Ладижині не працювали. Тобто, тиск буде продовжуватись, впевнена. Про це ми й сказали пану Аджунеру десь хвилин за 40 після початку акції, до якого нас запросили на зустріч.

Активістів з різних регіонів України вислухав голова представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер. Йому адресували сподівання щодо дотримання компанією МХП екологічних стандартів.

З міста Кам'янське Дніпропетровської області від імені екологічної організації "Голос природи" про проблеми розповіла пані Вікторія. Мовляв, не дивлячись на те, що за кошти ЄБРР у них був побудований біогазовий комплекс, екологічних проблем не стало менше.

– Ми здивовані, що торік підприємство розширило виробництво вдвічі, але не вклало жодної копійки в розширення очисних споруд. Рідкі відходи виливаються на поля, отруюють воду і майбутнє наших дітей. Ми стурбовані, що втрачаємо засоби впливу на контроль з боку держави за екологічними стандартами. Дуже не хотілось, щоб за кошти європейських банків фінансувалась корупція в Україні. Тому що у нас простіше купити чиновників, ніж вкласти гроші в очисні споруди. Ми дуже просимо посилити вимоги щодо екологічних стандартів і не давати гроші, поки не приведуть до екологічних норм наявне обладнання.

Представник ЄБРР зауважив:

– Стосовно даного питання ми з вами знаходимось з одного боку. Безперечно, ми піднімемо це питання під час зустрічі з ними. Ми теж турбуємось за майбутнє наших дітей, наших онуків. І нам не байдуже, в якому екологічному середовищі вони зростатимуть.

Про негативний вплив будівництва курників розказувала пані Ніна з Чигиринського району Черкаської області.

– В селах полишались лише старенькі люди, сидять без води, бо в криницях вода зникла. Вони вибігали і думали, що наша делегація приїхала їх рятувати. Люди залякані, більшість проти будівництва нових курятників, – скаржиться вона. – Звертались і до Президента, і в прокуратуру, тощо. Якщо будівництво там почнеться, то визначна історична і природна пам'ятка Холодний Яр просто пропаде.

Пан Аджунер зауважив на це, що всіх своїх клієнтів вони спонукають до соціальної відповідальності.

– У Вінницькій області з боку компанії також є багато правопорушень, – продовжила список скарг Оксана Базелюк. – Заведена кримінальна справа по факту порушень будівництва 47 бригади. І ведеться будівництво "Вінницької птахофабрики" поруч із найбільшим в області забрудником — Ладижинською ТЕС. Тому у нас спостерігається найбільше онкозахворювань. Усі вкрай занепокоєні здоров'ям наших дітей. Крім того, нас залякують, на нас подають в суд, тощо. Також боюсь за свою роботу, хоч я не пов'язана з МХП, але все одно мене погрожують звільнити.

Тоді представник ЄБРР й попрохав пані Оксану надіслати йому усі документи з цього питання. Щоб він підключив своїх колег та розібрався у ситуації.

Найбільш напруженим питання будівництва курників постало у Черкаському районі, де від залякувань дійшло до побиття сільського голови. Представниця цього регіону Катерина Онопрієнко сказала, що вона навіть у Лондоні виступала перед комісією з ЄБРР, просила не давати кредити компанії МХП. Проте, пан Аджунер відповів, що питання не в тому, давати чи не давати, а в тому, як цей кредит використовується.

– Вважаю, що результат цієї зустрічі позитивний, адже голова представництва ЄБРР пообіцяв усе тримати на контролі. І наголосив, що у Києві Рада директорів планує зустрітись з представниками громадянського суспільства, щоб їх голос теж був почутий, - підсумував Андрій Гарасим.

Директор підприємства "Вінницький бройлер", що входить у "Миронівський хлібопродукт", Ігор Лещенко зауважує, що ніякі акції та скарги не можуть вплинути на рішення ЄБРР видавати кредити.

– У них такі самі програми, як у нас. Тому напрямки роботи щодо збереження навколишнього середовища ідентичні, – говорить він. – А ці акції регулярно відбуваються, але на них мало хто уваги звертає. Щодо тиску з нашого боку на громадських активістів, то це неправда. Просто Оксана Базелюк роботи не тримається: в неї то суд, то мітинг, то перекриття дороги. А хіба такі працівники, які постійно відпрошуються, цінуються роботодавцями?

Нагадаємо, громада на Вінниччині намагається добитись заліснення курників. 

Фото: ecoaction.org.ua