подорож слідами черниць Барського монастиря фото

Вінницький священик проводить паломників слідами монахинь-біженок

21 травня 2017, 09:00

Пройти слідами черниць Барського жіночого монастиря, які у 20-х роках минулого століття змушені були його покинути, можна завдяки історико-паломницькій поїздці Вінниччиною, яку організував священик Назарій Давидовський

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Вінницький священик проводить паломників слідами монахинь-біженок

    Коментарі (1)


Пройти слідами черниць Барського жіночого монастиря, які у 20-х роках минулого століття змушені були його покинути, можна завдяки історико-паломницькій поїздці Вінниччиною, яку організував священик Назарій Давидовський, повідомляє Vlasno.info.
Назарій Давидовський фото

Розпочинається мандрівка із села Яришів Могилів-Подільського району. Там мандрівники можуть побачити підземну церкву, яку за часів тотальної заборони на релігію, організував під землею ієромонах Агафадор. Його доля згодом перетнеться з життям монахинь-біженок у покинутому монастирі.
подорож слідами черниць Барського монастиря фото

— Коли у 1920 році закрили Барський жіночий монастир, монашки розділились на дві групи. Хтось пішов у Браїлів, одна група пішла у село Ломачинці, а інша на чолі з настоятелькою Софією Рачинською пішли в село Кривохижинці Мурованокуриловецького району.

Зараз трьохсотлітнє село Кривохижинці на межі вимирання, у ньому залишилось менше сотні мешканців. А колишній монастир, де жили монахині, руйнується. Під час паломницької поїздки отець Назарій править у ньому коротку службу.
подорож слідами черниць Барського монастиря фото
подорож слідами черниць Барського монастиря фото

— У Кривохижинцях монахині жили близько чотирьох років. Але радянська влада не дала їм можливості там зостатись. Були навіть погрози на їхню адресу, тож вони змушені були тікати звідти в село Галайківці цього ж району, – каже Давидовський.

У Галайківцях зараз відроджується Свято-Преображенський чоловічий монастир. Проте на той час на цьому місці були лише залишки давнього базиліанського монастиря, де жили ченці-греко-католики.
подорож слідами черниць Барського монастиря фото
подорож слідами черниць Барського монастиря фото

— Через Галайківці та Кривохижинці протікає річка Жван. Монашки знали, що там був монастир. І по цій річці йшли поміж гір, доки не прийшли на гору до його залишків, — розповідає Давидовький.

Оскільки черницям не було де жити, вони оселилися поблизу монастиря в печерах.

— Дуже важко спочатку їм було. Від постійної темряви вони почали втрачати зір. Не було чого їсти. Був випадок, коли одна з монашок вийшла в п'ятницю й пішла до села. У місцевих жителів вона попросила кислого молока. Їй говорять: «Сьогодні ж п'ятниця, ви монашки, маєте постувати». А вона каже: «Ми вже три дні нічого не їли. Уже й засуботились», — розповідає священик.

У сусідньому селі служив той самий ієромонах Агафадор. Монахині покликали його до себе й вони стали разом жити та молитись. Агафадор збудував для себе поміж руїн монастиря хату-мазанку, в якій і прожив до кінця життя. Хатинка збереглась і до сих пір. У ній зберігаються його особисті речі та старовинні ікони.
подорож слідами черниць Барського монастиря фото
подорож слідами черниць Барського монастиря фото

Приблизно до 50-х років минулого століття прожили тут монахині. Поховані вони на території монастиря. На їхніх могилах встановили білі хрести. По центру – могила настоятельки Софії Рачинської.

Наступна зупинка після відвідин Галайківського монастиря та покинутого монастиря в Кривохижинцях — католицький кармелітський жіночий монастир у місті Бар. Це та сама історична будівля, з якої монахинь і примусили піти майже сотню років тому.
подорож слідами черниць Барського монастиря фото
подорож слідами черниць Барського монастиря фото

За 400 років свого існування він устиг побувати католицьким, православним, чоловічим та жіночим. Наприкінці 50-х років минулого століття Барський монастир остаточно зачинили й тут почали діяти різноманітні установи. Потім приміщення роздали під квартири. У 1992 році монастир передали римо-католицькому ордену сестер бенедиктинок-місіонерок, якому він належить і зараз. Сестри потроху відроджують його після занепаду.
подорож слідами черниць Барського монастиря фото

— Наше згромадження засновано в Україні в Білій Церкві у 1917 році. Ми зараз переживаємо ювілейний рік. Через Другу світову війну сестри мусили виїхати до Польщі. Повернулися до України підпільно в 1972 році. Вони пам'ятають, що тут залишалися ще дві-три монахині з тих, яких вигнали з монастиря в 20-му році. Я одну теж пам'ятаю, вона була вже старенька й жила недалеко від монастиря, — розповідає старша сестра монастиря Гіацинта Князева.
Гіацинта Князева фото

Закінчується мандрівка відвідинами нового жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері в селі Гайове неподалік Бару. І ньому і знаходиться чудодійна ікона, на честь якої він названий.

Інформацію щодо наступної мандрівки можна дізнатися в отця Назарія на його сторінці в соцмережі.

Нагадаємо, на схилах Дністра на околицях Ямполя знайшли старе єврейське кладовище

Фото Тамари Тисячної

Коментарі    Оновити список коментарів

Владимир Ревуцкий
0 # Владимир Ревуцкий 22.05.2017, 00:21
Річка Жван через Кривохижинці не тече.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення