Продовжуємо разом з Vlasno.info подорож Вінницьким районом та самою Вінницею. А саме — місцями, які зображені у фільмі «Стежки–доріжки».

Почнемо з Вінницького району, а саме — зі Стрижавки. Тоді тут був понтонний міст. Про цікаву історію стрижавських мостів ми писали взимку. Тогочасний міст не витримав би сьогоднішнього стрімкого руху. Тому з часом його розібрали.

Про існування того мосту сьогодні нагадують бетонні опори, які стирчать із-під води.

Ще один вигляд на міст та костьол позаду нього.

У костьолі за роки незалежності відновили купол.

Дві споруди, що потрапили до кадру, це магазин та придорожнє кафе на північному виїзді зі Стрижавки, точніше — з Коло-Михайлівки, біля мосту через Десенку.

Тепер дорогу значно розширено. Через Десенку перекинуто потужніший міст і для цього знадобилось зробити високий насип. Тому згадані кафе із магазином опинилися в ямі, внизу під автошляхом.

Ну і нарешті ми дістаємося до Вінниці, в'їжджаючи до неї через арку «Дружби народів». Арку було встановлено у 1954 році на місці сьогоднішньої тролейбусної зупинки «Водоканал» на честь 300-річчя возз'єднання України та Росії, яке в ті часи любили гучно відзначати.

Навіть не віриться, що на місці цього тролейбусного кільця була така красуня-арка. Знесли її в кінці 1960-х або на початку 1970-х років через збільшення інтенсивності автомобільного руху.

Наступне місце зупинки – це привокзальна площа.

Як бачимо, з того часу тут змінилося все. Немає трамвайного кільця, а замість одноповерхових будиночків знаходиться великий багатоквартирний будинок.

"Перехідний" вигляд на Привокзальну площу з кінця 80-х років. На задньому плані вже височіє підйомний кран, який зводить 14-поверхівку, тоді як перед ним іще залишається стояти "останнім із могікан" старенький кутовий будиночок.

Замість двоповерхового будиночку, в якому було відділення зв'язку, зараз знаходиться звичайна зупинка з різноманітними магазинами.

– Я це місце добре пам'ятаю в 90-х роках. Тут завжди дуже гучно грала музика, бо тут був музичний магазин, біля якого танцювали безхатченки. Навколо був базар і це було дуже жваве місце, де вирувало життя. Тоді цей ринок годував багато вінничан, – каже Валерій Бойко.

З привокзальної площі переміщуємося у центр міста на вулицю Льва Толстого.

Будиночок з того часу анітрохи не змінився, хіба що втратив огорожу перед собою.

Ще один кадр з цього фільму

Використовувалися матеріали та фото Вадима Постернака